Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 12

Журитися не варто в смутен час,

Що от жінки – не янголи у нас.

Самі ми теж не янголи, либонь,

Хоча, можливо, інколи крилаті,

Коли жінки дарують свій вогонь

Й нас пригощають на своєму святі.

Ніколи я не бачив янголиць,

Крил не торкав, не цілував їх лиць,

Не повторяв імен таких оманних

В госпіталях, в палатах лікарняних

Й, повержений, все ж не лежав я ниць.

І не у янголів у дні біди

Просив я хліба, солі і води.

У дні минулі та ж лукава врода

Манила зором грішного мене

І не безплотним янгольським вогнем —

Жіночим, бо ж не янгольська природа.

У радості я з ними танцював,

А в смутен день і плакав, і ридав,

Розраду в них у дні знаходив чорні.

Як це прекрасно, що жінки якраз

Із плоті грішної таки сотворені,

Святі і дивно грішні водночас —

З них світло нетутешнє йде на нас.