Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 14

Минув твій полудень, прийшов вечірній час.

Всьому своя пора – іде вже ніч до нас.

Як на порозі стійкості бракує,

Бо ж ти не вічний – не бентежся всує,

У наших гір і скель учися повсякчас.

І не жахайся блискавок. Тривоги

Стрічай без ляку в дощ і снігопад —

Бери за приклад сміливість дороги,

Що мовчки терпить сніг, і дощ, і град.

На заметільнім, на нічнім порозі

Візьми за приклад сад, де буйні соки сплять,

Де білі стовбури аж крекчуть на морозі,

Але даремним гнівом не грішать.

Народ малий наш, та в його іменні —

Терпіння горде батьківських осель.

Сказав мудрець: «Лише стійкі – блаженні!»

Візьми за приклад стійкість наших скель.

І заздри тому лиш, хто сміло з хуртовиною

Іде на прю, зневаживши грізьбу,

Лиш тому, хто лишається людиною,

Людиною і в нелюдську добу.

Лиш тому заздри, хто іде по полю

Й од поту од солоного осліп,

Хто не кляне свою нещасну долю,

Хоча солоний піт, хоча гіркавий хліб.

Не потребую жодної полегші.

Життя моє, ти скрізь мене веди.

Хліби гіркі і днів трудні мережі,

Тож стійкістю мене нагороди.

Життя, прошу: за всякої погоди

Дай буть щасливим з крапельки роси,

Б’є джерело – затамувати подих,

Є квітка – захлинутись од краси.