Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 20

Сон, щасливий сон мені приснився

І над узголів’ям зупинився:

Юний я, ще все життя мені

Бігти по Чегемській по ущелині.

В хлопчику, що так вві сні зорів,

Сам себе я не пізнав одразу.

Жодних ще не скоїв я гріхів,

Ще в житті не каявся ні разу.

Гори білі білими були,

Виснуть скелі зусібіч стіною.

Наді мною клекотять орли,

І ріка гуркоче піді мною.

В мене ще доволі є снаги

Усмішкою світ обдарувати.

На свої помилки і борги

Не шукаю божевільно ради.

Я сміюсь, я не боюсь ніяк

Промахів, ані підлоти злої.

Ще для мене не відомий смак

Картоплини мерзлої гнилої.

Я іду, спекота не пече,

Стрічним людям щиро я радію.

Юний чуб мій ледь набік тече —

Проти вітру ним стріпнути вмію.

Певен сили, яблуком хрустів,

Біг та біг, не почував старіння.

Не добіг іще я до мостів

Страху та лихого збайдужіння.

Я іду – іще ніхто докіль

В мене кулі не спровадив ниці.

Ще і сам я на ворожу ціль

Не здіймав без промаху рушниці.

Юні безрозумні в мене дні.

Не січуть багатства й слави зливи.

Вслід ніхто не кида ще мені

Слів жорстоких, слів несправедливих.

Снилося – іду навстріч меті.

Снилося – ясних пісень співаю

І того, що жде мене в житті,

Я собі ніяк не уявляю.