Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 19

Щастя й горя спізнав він немало.

Саду власного листопад

Так під ноги війнеться, бувало,

Коли ще і не цвів його сад.

Жив він тихо з дітьми і дружиною,

Але так заглядала нужда,

Що вогонь зимовою годиною

Били злигодні, била біда.

Шлях гладенький мандрівця не вабив,

Був кривий і вибоїстий все ж.

Він солодким життя не назвав би,

Де ж ти інше у біса візьмеш.

Без труда не давалось нічого.

І добра насудилось, і зла.

Певно ти, кривуляста дорого,

Його щастям солоним була.

Гордим був він, та з тої гордині,

Окрім кпину, ні крихти не мав.

Він тримався, гадаю так нині,

Лиш тому, що писав і співав.

І від нього лиш пісня зосталась

Та, якою разив він пітьму,

Щоб братам його доля здавалась

Ледь світліш, аніж, власне, йому.