Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 2

Є щось святотатницьке в перекладі.

Ну, переклади троянду – матіолою.

Граціозність Венери – Попелюшкою голою.

Запахів несумісність – вся в перекладі!

Перекласти, перевезти, перевести.

Перевести славу за мізинок слова?!

Перекласти, щоб не переклясти! Ну, а віртуозні жести?

Ну, а фібри словошлюбів – золота ж основа,

Вся посічена інакшістю чужого подиху.

Подих – хай чудесен, хай на диво дивнословен.

Кожне слово славне, славне аж до подвигу…

Контрабасе, шепіт скрипки поклади мені болиголовом!

Так. Інакше ж неможливо. Як же мені губи в губи,

Як же мені сонце в сонце – тільки в словонебі відшукати.

Щоб в мені чужі своїми запеклися люті згуби,

Щоб в цикуту не стрибали з божевілля всі цикади.

Так. Хай так. Чи тільки варіація

Іншомовна, чи й твоя тонка сейсмічність

Ходить у словах моїх, неначе в бранцях,

І волає, і волає про катастрофічність

Спроби слово в інше слово вбгати —

Ой, кричить твоє й моє: ми ж близнюки, ми ж парні…

Ні! Не буду більш переклад хижо ганити —

Сам я з тої ж словобуцегарні.

Сам спішу до Лорки! Навіжено сам я – до Неруди!

Віддаюсь як проклятий твоєму ямбу і хорею…

Але що це, що? О, як судомить нагло груди.

А, це ти! Ну що ж – переклади мене…

Стріляй мене – зорею…