Читать книгу Наближення. Переклади (збірник) - Коллектив авторов, Ю. Д. Земенков, Koostaja: Ajakiri New Scientist - Страница 9

До кори чинари притулюсь

Я своїм неголеним обличчям,

Може, її спокоєм проймусь,

Що пронесла крізь усі сторіччя.

І моя неголена щока

Ледь торкнеться до кори сухої,

І небес захмарена ріка

Нам уділить протіні легкої.

До чинари ніжно притулюсь,

Обійму я стан її руками,

Може, її спокоєм проймусь,

Бо ж спокійні сніг, трава і камінь.

І подаленілий шум ріки,

Запах чебрецю і запах м’яти

Доторкнеться ніжно до щоки

У чинарнім шумі розіллятий.

Земле рідна, ти завжди була

Крилами мого ясного льоту.

Земле рідна, ти мені дала

І печаль, і радість, і турботу.

Дах дала і золото хлібів,

Дні у сонці й зоряниці грізні,

Ніжний солод молодих гріхів

З гіркотою покаянь запізніх.

Диво творення дала пісень,

Світло й тіні – все це не примари.

Просте щастя: в нещасливий день

Притулитись до кори чинари.