Читать книгу Промови, що змінили світ - Группа авторов - Страница 2

Нагірна проповідь – це сутність євангельського вчення, проповідь, у якій Ісус із Назарета дав людям Заповіді Блаженства, дотримання яких є шляхом до раювання в майбутньому вічному житті. Якщо Десять Заповідей – це серцевина християнської моралі, її фундамент, вони забороняють робити те, що гріховно, то Заповіді Блаженства вчать, як можна досягти християнської досконалості й бути ближче до Бога. Спаситель виголосив Проповідь на невисокій горі, яка знаходиться на північному березі Галілейського (Тіверіадського) озера поблизу міста Капернаума. Цю проповідь записав Святий Євангеліст Матей, а Євангеліст Лука у 6-му розділі свого Євангелія наводить деякі частини цієї Проповіді.

Проповідь на горі (Мт. 5:1—48; 6:1—34; 7:1—29)

5

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.² І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Хто блаженний

³ «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

⁴ Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

⁵ Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

⁶ Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

⁷ Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

⁸ Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

⁹ Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

¹⁰ Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

¹¹ Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.¹² Радійте та веселіться, – нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Завдання апостолів

¹³ Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

¹⁴ Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.¹⁵ І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить воно всім у домі.¹⁶ Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Ісус і Старий Заповіт

¹⁷ Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати.¹⁸ Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.¹⁹ Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.²⁰ Кажу-бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

Не гнівайтеся на свого ближнього

²¹ Ви чули, що було стародавнім наказане: «Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові».²² А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: «рака»3, підпадає верховному судові, а хто скаже «дурний», підпадає геєнні огненній.²³ Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, – ²⁴ залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, – і тоді повертайся, і принось свого дара.²⁵ Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.²⁶ Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не від-даси ти й останнього шеляга!

Про пожадливість, перелюб та розвід

²⁷ Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». ²⁸ А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.²⁹ Коли праве око твоє спокушає тебе, – його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.³⁰ І як правиця твоя спокушає тебе, – відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

³¹ Також сказано: «Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового».³² А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

Не кляніться

³³ Ще ви чули, що було стародавнім наказане: «Не клянись неправдиво», але «виконуй клятви свої перед Господом».³⁴ А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;³⁵ ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;³⁶ не клянись головою своєю, – бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

³⁷ Ваше ж слово хай буде: «так-так», «ні-ні». А що більше над це, то те від лукавого.

Не противтеся злому

³⁸ Ви чули, що сказано: «Око за око, і зуб за зуба».³⁹ А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу.⁴⁰ А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, – віддай і плаща йому.⁴¹ А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, – іди з ним навіть дві. ⁴²Хто просить у тебе – то дай, а хто хоче позичити в тебе – не відвертайсь від нього.

Любіть і ворогів своїх

⁴³ Ви чули, що сказано: «Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога».

⁴⁴ А Я вам кажу: любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, ⁴⁵ щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.⁴⁶ Коли-бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?⁴⁷ І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?⁴⁸ Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

6

Про милостиню

Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

² Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!³ А як ти чиниш милостиню, – хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,⁴ щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Про молитву

⁵ А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!⁶ А ти, коли молишся, «увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися» Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

⁷ А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, – бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. ⁸ Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

⁹ Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє,

¹⁰ нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі,

¹¹ Хліба нашого насущногодай нам сьогодні.

¹² І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь».

¹⁴ Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.¹⁵ А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

Про піст

¹⁶ А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони-бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!¹⁷ А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,¹⁸ щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Складайте собі скарби на небі

¹⁹ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.²⁰ Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.²¹ Бо де скарб твій, – там буде й серце твоє!

²² Око – то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.²³ А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, – то яка ж то велика та темрява!

Покладіть на Бога надію свою!

²⁴ Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

²⁵ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?²⁶ Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?²⁷ Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?²⁸ І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, – не працюють, ані не прядуть.²⁹ А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

³⁰ І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, – скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!³¹ Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?³² Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно,³³ Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться.

³⁴ Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

7

Не судіть своїх ближніх

Не судіть, щоб і вас не судили;² бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.³ І чого в оці брата свого ти заскалку4 бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?⁴ Або як ти скажеш до брата свого: «Давай вийму я заскалку з ока твого», коли он колода у власному оці?⁵ Лицеміре, – вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

⁶ Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас…

Усе потрібне просіть у Отця вашого Небесного

⁷ Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам;⁸ бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому.⁹ Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?¹⁰ Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?¹¹ Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, – скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

Ходіть дорогою вузькою

¹³ Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, – і нею багато хто ходять.¹⁴ Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходять її!

Стережіться фальшивих пророків

¹⁵ Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині – хижі вовки.¹⁶ По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи – із будяків?¹⁷ Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.¹⁸ Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.¹⁹ Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, – зрубується та в огонь укидається.²⁰ Отож-бо, – по їхніх плодах ви пізнаєте їх!

Чиніть волю Отця вашого Небесного

²¹ Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.²² Багато хто скажуть Мені того дня «Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?»

²³ І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

Не будуйте на піску

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, – та не впав, бо на камені був він заснований.²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, – подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, – і він упав. І велика була та руїна його!»

Закінчення проповіді на горі

²⁸ І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.²⁹ Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.

3

Тобто «ледащо, нікчемний, блазень, виродок, пустий».

4

Соломинка, прутик.