Читать книгу Промови, що змінили світ - Группа авторов - Страница 23

Французький хімік і фізик польського походження, єдина в історії жінка двічі лауреат Нобелівської премії: з фізики (1903) і хімії (1911)

Марія Склодовська народилася у Варшаві 7 листопада 1867 року. Освіту вона здобула в Сорбонні, а потім стала першою в історії жінкою-викладачем цього престижного університету. У 1894 році вона познайомилася із французьким вченим П’єром Кюрі, з яким згодом одружилася. Разом із чоловіком вона всебічно вивчала явище радіоактивності, 1898 року Марія і П’єр відкрили радіоактивність торію, а згодом – радіоактивні елементи полоній і радій. Померла Марія Склодовська-Кюрі 4 липня 1934 року.

●

Марія Склодовська-Кюрі, жінка, що вирізнялася блискучим розумом й умінням викладати свої думки, на публіці виступала рідко. У своїй промові «Про відкриття радію», виголошеній у 1921 році, вона розповіла слухачам про історію і значення радіоактивності і змалювала перспективи й вигоди, які могло здобути людство, розумно використовуючи це явище.

Промова у Вассарському коледжі, Нью-Йорк

14 травня 1921 року

Я могла б багато чого розповісти вам про радій і радіоактивність, забравши у вас чимало часу. Та оскільки ми не можемо собі цього дозволити, коротко розкажу про перші роки своєї роботи над радієм. Радій – більше не дитина, йому вже понад 20 років. Відкрито його було в дуже нестандартних умовах, про що завжди цікаво згадувати і розповідати.

Повернімося в 1897 рік. Ми з П’єром Кюрі на той час працювали в лабораторії при фізико-хімічній школі, де мій чоловік читав лекції. Я брала участь у дослідженнях уранового випромінювання, відкритого двома роками раніше професором Беккерелем.

Якийсь час я вивчала способи правильного вимірювання уранового випромінювання, а потім мені захотілося довідатися, чи існують інші елементи з подібним випромінюванням. Тому я почала працювати з усіма відомими елементами та їх сполуками і відкрила, що активність показують уранові сполуки, а також усі сполуки торію. Інші елементи та їх сполуки виявилися неактивними.

Потім я зайнялася вимірюванням мінералів і з’ясувала, що активними є декілька з тих, що містять уран чи торій або ж обидва елементи. Ця активність була вища, ніж я сподівалась. Набагато вища, ніж активність таких сполук урану чи торію, як оксиди, що практично цілком складаються з них.

Тоді я подумала: у цих мінералах, мабуть, є якийсь невідомий елемент, що має набагато вищу радіоактивність, аніж уран чи торій. І мені захотілося знайти і виділити його. Я взялася виконувати завдання разом з П’єром Кюрі. Ми були впевнені, що з ним можна впоратися за кілька тижнів чи місяців, але це виявилося не так. Знадобилося багато років копіткої праці, перш ніж ми добилися успіху. Виявився не один елемент, а декілька. І найважливіший з них – радій, який можна було отримати в чистому вигляді.

Особливий інтерес становить інтенсивність випромінювання радію: вона в мільйони разів перевищує інтенсивність випромінювання урану. Саме ефект цих променів робить радій таким важливим. З практичної точки зору головна властивість радію полягає в тому, що він фізіологічно впливає на клітини людського організму і може бути використаний для лікування декількох захворювань. Особливо значущим є лікування раку. Медичне застосування радію розуміє необхідність добувати цей елемент у достатніх кількостях. Тому було засновано завод з виробництва радію, спочатку у Франції, а згодом у США, де достатньо руди під назвою карнотит. США щороку виробляють багато грамів радію, але ціна його все ще дуже висока, тому що радію в руді надзвичайно мало. Радій більш ніж у 100 тисяч разів цінніший від золота.

Разом з тим ми не повинні забувати ось що: коли радій було відкрито, ніхто не знав, що він виявиться корисним у медицині. Велися суто наукові дослідження. Цей випадок може стати доказом того, що наукову працю не можна оцінювати лише з погляду її прикладного значення. Дослідження повинні проводитися заради краси науки, але завжди залишається ймовірність того, що наукове відкриття дасть людству користь подібно до відкриття радію.

Дослідження повинні проводитися заради краси науки, але завжди залишається ймовірність того, що наукове відкриття дасть людству користь подібно до відкриття радію.

Наукова історія радію прекрасна. Властивості променів дуже добре вивчені. Ми знаємо, що частинки виштовхуються з радію з величезною швидкістю, близькою до швидкості світла. Відомо також, що атоми радію, руйнуючись виштовхуванням цих частинок, перетворюються в атоми гелію. Таким чином, доведено, що радіоактивні елементи постійно змінюють свою структуру і зрештою утворюють звичайні елементи, в основному гелій і свинець. Це, як бачите, теорія трансмутації атомів, які не стабільні, як ми думали раніше, а здатні зазнавати спонтанних змін.