Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 29

Терпи, душа, спасена будеш.

Терпи горе – добро буде.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

– … а з козака попадеш і в отамани.

Терпи, Грицю, хоч яка спека.

Терпи, козак, горе, – будеш пити мед.

Терпи горе, пий мед.

Терпи горе – буде добре.

Коли мука, торбу в руки, та по ягоди!

Ідж, коза лозу, коли сіна нема.

Лежи в піску, та їж луску.

– … туску!

Зуби на полицю (ждати і голодувати).

Напийся води, коли з'їв півбіди.

Тягни біду за хвіст (бідуй).

Бідою біді не поможеш.

Жди, море, погоди.

Люди, посіявши, та ждуть.

Мовчи та диш!

– … скажуть, що спиш.

Скажи – лихо, та й мовчи.

Лихо, та не мовчить.

Посидь, смутку, в кутку.

Гей! не з горя ж і біди.

Вдар лихом об землю.

Я ту біду ще перебуду.

За терпіння дасть Бог спасіння.

Перемелиться лихо, – добре буде.

Терпен – спасен.

Буде добре, як мине зле.

По цьому ще діти будуть, хоч маленькі.

Умреться – так все минеться.

Божа воля!

Божа власть!

Божа воля, Божа сила!

– … що Бог схоче, те і зробить.

Божа власть, – що схоче те й дасть.

А що ж робити! На те Божа воля.

Що Бог дасть!

– … те і буде.

Треба бідувати до гробової дошки.

Що ж робить – треба жить! Душа ні пташка – не виженеш.

Що ж будеш робить! Огню не підложиш.

Треба годити (запобігати) своїй лихій годині.

Гіркий світ, а треба жить! Що людям, то і нам.

Гірке життя, гірка доля – що ж робити! Божа воля.

Яке Бог уродив, таке і жну.

– … таке треба жати.

Кріпиться, як диня на морозі.

Легше хвалити, як терпіти.

І який-таки з тебе пан, коли одягся не в жупан.

Статок робить достаток.

Як на щастя іде, так і п'яниця правиться, а як на нещастя, то і піп крутиться.