Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 40

Мордується, як чорт в лотоках.

Вертиться, як в'юн в ополонці.

Вертиться, як сорока на плоті.

Вертиться, як чорт у бочці.

Звивається, як пес у сливах (як їсти хоче, не знає що діяти – крутиться).

Крутиться, як посолений в'юн.

Крутиться (мордується), як сите порося.

Пірвався, як з мотикою на сонце.

Непосидющий, як чорт.

Переїзджа сваха.

Кинь на собаку, то і тебе вдарить.

Куди не повернеться, – золоті верби ростуть.

Де не піде, то все золоті грушки за ним ростуть.

Ходить, як дідько по пеклі.

Шибається, як чорт по пеклі.

Ганяє, як чорт по болоті.

Товчеться, як Савка в пеклі.

Товчеться, як Марко по пеклі.

Марко пекельний.

Стукає раз по раз, немов його домовик душить.

А що там – женишся вже?

Оце чорт тебе женить! (Як чимось дуже гримне, – стукне).

А що то? У горщечка голова заболіла?

Головою об стіну! – Головою! (Як хто грюкне дверима).

Бий, бий, – ярмарок не далеко.

Нехай горшки б'ються – на гончарову голову.

Рветься (біжить), як дурний до образа.

Як від гіллі відірвався.

Як з гілки зірвався.

Гонить, як вітрів батько.

Біжить, мов з шибениці зірвався.

Вирвався, як шибеник від шибениці.

Вирвався, як Пилип з конопель.

Вискочив, як Пилип з коноплів.

Гульк, як Пилип з кукурудзів.

Скаче, як дідько.

Поверх дерева ходить.

От побіг, мов скажений.

Тиснуться, як до дарів в церкві.

Товпляться так (або: пхаються), як до свяченої води.

Хапається, як попівна заміж.

Оце роззявив двері, як теща рот.

Чого ти скакаєш, як собака.

Не рвися, як собака на привязі.

– … на ланцюзі.

Не шастайся, як миш по пастках.

Не шелести, як віник по хаті.

Боки нагрієш.

Ребра нагрієш.

Вгрієшся.

Грай, грай, – будеш плакати!