Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 33

Вередує, як у греблі біс.

А ні вбий, а ні влий.

І так і сяк, а все не так.

Хоч гірше, аби інше.

Хоч того самого, аби в другу миску.

Нехай книш, аби не паляниця.

Все недогода бабиній дівці.

Дай того, чого нема.

Най тобі ся того не бажає, чого дома не має.

Телись, ялова, давай молока!

Хоч із-за нігтя виколупни, та дай.

Забажав, неначе перед смертю.

Знає, та вередує.

Нічого не роби, тільки Пилипа жени.

Е, цій дитині досхочу.

Як схоче, то й на гору повезе, а як не хоче, то і з гори не з'їде.

Як кого схоче, на ноги поставить, а кого з ніг звалить.

Вам хоч голову пробий, то не вгодиш.

Дав яєчко, та ще й облупи.

Йому облупи, та ще й в рот положи.

Де піде Теря, все їй гірка вечеря.

Не гнівайся жона, коли в коморі міх пшона.

І раків не хочу, і чого іншого не можу.

І каші не хочу, і по воду не піду.

Чи роби, чи ходи, а мені догоди.

Лий борщ, клади кашу, подай пити.

І в поле мене не бери, і в дома не лишай.

І не стямишся, відкіль вітер повіє.

Сім п'ятниць на тиждень.

На десяти гіляках не вішайся.

Де літував, там було і зимувати.

Де хто літував, той там і зимує.

Вода в решеті не встоїться.

У нього честь до завтра.

Або хрести, або пусти.

Та ви до ладу кажіть (певно).

Грай, або гроші вертай.

Або грай, або гроші віддай.

Або пий, або ся бий.

Або вішайте, або пускайте.

Або світи, або геть лети.

Чорти його батька знають, де він оре і куди йому їсти нести.

Що Божий день, усе голову їсть.

Жує мені голову.

Їсть (гризе), як іржа залізо.

Як по душі дере.

Воду з мене варить.

Вередливе, тільки воду варити.

Виварив з нього воду.

Не тільки що, але і залізо з'їздиться.

Як кожухом по печі.

Як по шиї пиляє.

Попотурчи, туркоте! Не пиляй мене тупим, а ріж гострим.

Не ріж гострим ножем, заріж мене тупим.

Не пуши, головки не суши.

Воркотня, та не щодня.