Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 36

Свиня свинею.

Сіре, як той кнур сірий товстий!

Свині хоч золоте кільце приправ, а вона піде і всадить його у гній, або у що інше.

Свиня полудня не знає.

Свиня не вірує в Бога – тільки у великого стога.

Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха.

Убравсь, як свиня в мішок.

Не будь так, як попова свиня.

Не знає ні часу, ні пори (або: ні віри).

Не будь тим індиком (свинею), що моркву риє.

– Куме Андрію, не будь свинею!

– Якже мені не бути, що мене люди знають.

– Андрію, не будьте свинею, коли вас люди величають.

Сховай кепство на господарство.

Не вдавайся з апостолами за стіл.

Куди ти вбрався на стіл з ходаками.

Дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться.

Посади свиню за стіл, вона і ноги на стіл.

Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.

Сопе, як ковальський міх.

Сидить, як чорт на грошах в болоті.

Як собаці в зуби сунув.

Як собаці в корито.

Розпустився, як циганська пуга.

Рот без заворот.

І діти звичай знають.

Пришита тобі шапка на голові? (як хто в шапці).

Шапка не пришита.

Скинь шапку – теща глуха буде.

– … бо Бог у хаті.

В шапці правди немає.

І князі бувають у грязі.