Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 25

І знов Всевишній день дарує нам

Й найвищу милість жити і творити.

Тому, на зло всім нашим ворогам,

Вчимося одне одного любити.

Лише любов веде у майбуття

Красиве, життєдайне і без крові.

А розбрат убиває зміст життя.

Будуймо ж Україну у любові!