Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 30

За що люблю я місяць травень?

За уособлення весни!

За ці, уже розкішні трави,

За ночі теплі і ясні.

За перші солов’їні пісні

І за заквітчані сади.

За те, що синє небо висне

У лоні чистої води.

За хміль, розлитий у повітрі,

Що навіть подих перейма.

За те, мабуть, що в цілім світі

Пори щасливіше нема.