Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 35

День такий, як обіцяли:

То хмари, то сонце,

То дощем нас поливає,

То промінь в віконце.

То ридає низьке небо,

То сонечко в сині…

Може, так воно і треба?

Свято ж таке нині…

Зі сльозами на очах.