Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 28

Над Берліном небо спохмурніло,

Вітри дощ з Баварії несуть.

Зранечку тепло десь відлетіло,

А дощі нас точно не минуть.

Взагалі погода не весняна,

Хоч квітують парки і сади.

Мабуть, зацвіли вони зарано,

Бо не відійшли ще холоди.

Для берлінців ця погода звична.

Не важливо, пішки чи в авто,

І тому на вулицях столичних

Нині поруч шорти і пальто.

Ось сиджу і так собі міркую,

Хоч в Берліні вже не перший раз,

Що, напевне, в шортах помандрую,

Бо тепліше ж в Києві у нас.