Читать книгу Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі - Ерік Берн - Страница 34

Наступний крок у створенні сценарію – знайти сюжет з оптимальним фіналом і відповісти на запитання: «Що станеться з таким, як я?» Завдяки навчанню з боку інших, дитина знає, ким вона планує бути – переможцем чи невдахою, – як вона має ставитися до інших людей і як люди будуть ставитися до неї та що мається на увазі під фразою «такий, як я». Рано чи пізно вона почує розповідь про «такого, як я», і це підкаже їй, куди дитина прямує. Це може бути оповідка, прочитана мамою, історія про африканку Ненсі, розказана бабусею, або легенда про вуличну банду, яку вона почує десь на розі. Але щоразу, як чує цю історію, вона розуміє її і каже: «Це я!» Потім ця історія стане сценарієм тієї особи й вона проведе решту свого життя, намагаючись змусити історію стати реальністю.

Таким чином, на підставі раннього досвіду годуванням груддю чи з пляшечки, у ванній чи вбиральні на подвір’ї, у спальні, кухні та вітальні, дитина здобуває свої переконання, ухвалює рішення і посідає свою позицію. Відтак з почутого та прочитаного вона обирає прогноз і план: як вона рухатиметься до того, щоб стати переможцем чи невдахою, на яких підставах і якою буде винагорода; і це є першою чіткою версією її життєвого сценарію. Тепер ми готові розглянути різноманітні сили й елементи, з яких складається сценарій. Щоб досягти своєї мети, людина повинна мати сценарний апарат.