Читать книгу Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941 - Андрій Галушка - Страница 5

Німеччина більш як удвічі переважала Польську республіку за населенням та мобілізаційним потенціалом, але була змушена тримати майже половину своєї армії на заході проти французів та британців. 37 німецьким і трьом словацьким11 піхотним дивізіям протистояло 30 польських – на побіжний погляд, сили сторін у цьому плані начебто не так уже й відрізнялись. Але в німців були ще сім танкових дивізій, чотири легкі (що мали на один танковий полк менше, ніж танкові) та п’ять моторизованих дивізій, три гірські дивізії та кілька менших частин. Військо Польське ж на додачу мало лише дві моторизовані бригади та 11 бригад кавалерії (що мали в своєму складі панцерні автомобілі та танкетки). 3600 одиницям панцерної техніки німецького das Heer протистояло 750 польських, переважно суттєво слабших якісно; 6000 німецьких гармат – 4000 польських; а головне – 1929 сучасних літаків Luftwaffe переважали як кількісно, так і якісно 900 польських військових літаків. У німців був набагато кращий зв’язок, а також новітня тактична доктрина. Польському жовнірові не бракувало відваги, але цього було замало. До кінця першого тижня війни лише одна польська армія не була розбита, та й її контратака на річці Бзура на захід від Варшави швидко була після початкового успіху приречена на поразку. Коли ж через східний кордон Польщі 17 вересня 1939 року ринула Червона армія, шансів протриматися до обіцяного наступу західних союзників у поляків не залишилося. Варшава капітулювала 27 вересня, а спорадичні бої тривали до 6 жовтня 1939 року. Польське військо втратило близько 120 тисяч убитими (70 тисяч у боях із німцями, решту – в боях проти Червоної армії) та приблизно 300—400 тисяч пораненими. Близько одного мільйона польських солдатів пішло в німецький та радянський полон, 150 тисяч змогли перейти через кордон з Румунією та дістатися до Франції, де було створено польський уряд у вигнанні та Військо Польське на Заході12.

Франція справді почала наступ на своєму східному кордоні з Німеччиною в другий тиждень вересня, але її військо ще не було повністю відмобілізоване, а Британія мала лише дві дивізії, які могла відправити на континент. Можливості штурмувати німецькі укріплення Західного валу не було, тож французи обмежилися короткою «демонстрацією сили» і, втративши 3500 вбитими та пораненими (проти 400 у німців), відійшли на вихідні позиції. Почалася «дивна війна», що протривала до весни наступного, 1940 року.