Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 13

Силою не дають – силою відбирають.

Силою відбирають, а дати не дасиш.

Де розум не дістане, там сила добуває.

Чия воля, того й сила.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Чи рада, чи не рада, – гайда громада.

Скрипи, а йди.

Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.

Як не даси з просьби, то даси з принуки; а чого просьба не докаже, то докажуть буки.

Коли не хочеш по-чеськи, то буде по-песьки (то виженем).

Хоч так, куме, сядь, хоч так сядь, та все сядь.

Хоч догори нехай скаче, не буде по його.

Як мисль, так мисль – таки буде Перемишль. (Старовинне галицьке місто над Сяном. Кажуть, що слова ці сказав цареві простий русин, як той добирав назву містові).

Гнись не гнись, а в голоблі становись.

Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом.

Хоч не рад, то мусиш.

Хоч сперечайся, хоч лайся.

Вийде ляше на наше.

Дяче, не буде іначе! Зайвого нічого не вигадуй.

Як не радь, а не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть.

Як Настя скаже, так і буде.

Кури на весілля не хочуть, та силою несуть.

Не рада коза на торг, та ведуть.

– … коза торгу, кури весіллю, та мусять.

Просили – не хотів, казали – мусів.

Поборов – та й випросив.

Або дай, або видеру.

Як скажуть, то й батька зв'яжуть.

Орудує ними, як чортяка грішними душами.

Нехай Бог скарає того, хто насідається на кого.

Силуваними очима не можна ся довго дивити.

Силуваним конем не наїздитись.

Силуваним волом не доробишся.

Силою криницю копати.

– … води не пити.

Силою води не докопаєшся.

Проти сили і віл не потягне.

Проти рожна не працювати.

І риба не пливе проти бистрої води.

Віз там мусить, де його коні тягнуть.

Проти гори піском не сипати.

Сила солому ломить.

Вода і камінь довбе.

Коли не здужаєш, не берись за щось.

З багатим не судися, з сильним не борися.

Бодай чорт з багатим позивався, а з сильним боровся.

Не дмухай проти вітру.

Баране, не мути воду вовкові.

Проти води пливе.

Язиче, язиче, лихо тебе миче! В мені сидиш, а мені добре не зичиш!

Язичку, язичку! Маленька штучка – велике лихо робиш!

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і колом.

Хто язик держить за зубами, то того ніщо не кортить.

Мовчи, язичку, будеш їсти плотвичку.

Помовчи, язичку, будеш їсти кашку.

– … а як не замовчиш, то будеш їсти болячку.

Держи язик за зубами.

Їж борщ з грибами, держи язик за зубами.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Мовчи та мак товчи: мовчанка не шкодить.

Мовчи та годуйсь!

Мовчи та потакуй!

Їж зубами, а придержуй губами.

Говори, та не проговорися.

Хто мовчить, то лиха ся збуде.

Мовчане, де схочеш, там поставиш.

Язичок мелькне та у кут, а губи натовчуть.

Говорить язик безкостий та договориться до одного кінця.

Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде.

Язик доведе до Києва і до кия.

Вкусись за язик.

Укусись за язик, та й мовчи.

Прикуси язичок.

Як хочеш щось збрехати, то язика прикуси.

Великим панам трудно правду сказати. Потурай їм, брате!