Читать книгу Українські прислів’я і приказки - Группа авторов - Страница 5

За Богом молитва не пропадає. Розумний молиться, а дурень плаче.

Хто в Бога просить, тому й Бог дає.

До Бога з просьбою.

Нема отченаш, нема хліба.

Хто не уміє молитися, нехай іде на море учитися.

Через святих до Бога, через людей до цісаря, – через слуг до пана, – а через добрих людей до попа.

Пошли, Боже, з неба, чого нам треба.

Боже батьку! Прийми гріхи наші в жарти.

Господи Icyсе, я до тебе несуся.

Господи помилуй – або дай що! – … помилуй та грошей дай.

Оце тобі, Господи, – а це мені.

Нехай мене Бог боронить і сохранить від лихої напасті, від панської карності, від людської ненависті.

Боже, поможи, отут і положи.

Боже, дай добре, та не довго ждати.

Прости, Боже, цей раз, та ще десять разів: а там – побачимо.

Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати.

Каже – не помилую! (як хто скаже: «нехай Бог милує»).

Хоч скільки молися, з біди не вимолишся.

Богу молися, а до берега гребися.

Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває.

Якщо голова болить, то в церкву йди.

На вечірню уже гонять, та нас не загонять.

Нехай дзвонять – їх на панщину не гонять.

Куди ходім, то ходім – аби не до церкви.

Коли не прийду до церкви, то все паски святять або колядують.

Бог Богом, а люди людьми.

Треба неба, треба й хліба.

Те іде молиться, а те іде живиться (краде).

Набожний! Якби такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. – (це про чванькуватих).

Святий та божий! Свічки поїв, а поночі (у темноті) сидить (як не по правді робить та ще і виправдується).

Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш.

Постава свята, а сумління злодійське.

На Бога дивиться, а чорта бачить.

Борода як у владики, а сумління як у злодія.

Борода як у цапа, а зуби як у собаки.

Показує дорогу, а сам у болото лізе.

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Коли те свято буде! – У Бога щодня празник!

Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.

«А чом ви хлопці не орете?» – «Та, дядьку, свято». – «Яке свято?» – «Чересло і леміш знято», часом і в будень ліпше ніж у свято – аби чого не знято.

Три дні заходів, а день празнику.