Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 2

Ще ночі досить прохолодні,

Хоча вже, звісно, не зима.

Похмурим день мав буть сьогодні,

Та зранку хмар іще нема.

Ще небо тішить синявою

І сяє сонцем далина,

Та досі не в ладах з собою

Примхлива дівчина-весна.

Від неї можна все чекати:

Дощі, морози і сніги…

Я ж хочу нині побажати

Вам всім здоров’я і снаги!