Читать книгу Йдучи дорогами життя… - Олександр Афонін - Страница 1

Небо нічне вітри вимили нині так чисто!

Сяє зірками безмежна його глибина.

Чи то весна одяглася в зіркове намисто?

Перший свій день відгуляла сьогодні вона.

Залишки снігу зігнала зі схилів Дніпрових

І пронеслася веселим, гарячим конем.

Вражень ще більше весна подарує чудових

Завтра разом з ясним сонцем освяченим днем.