Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 27

Дослідження в місті Лімбург 2015 року показало, що сексуальне насильство є поширеним явищем: близько 40 % жінок у віці від дванадцяти до двадцяти п’яти років мали в житті недобровільний сексуальний досвід (а спектр того, що під цим розуміли, починався від поцілунку й аж до статевого акту). Серед молодих чоловіків така частка становить 20 %. Гомосексуальні молоді чоловіки та жінки значно частіше переживали секс не за згодою, ніж їхні гетеросексуальні ровесники. У 73 % посягань зловмисником був родич або знайомий жертви; у разі недобровільного статевого акту частка сягала навіть 89 %!

Сексуальне насильство стосовно дітей – істотний фактор ризику розвитку психічних захворювань, наприклад фобій, депресій, залежності чи розладів сексуальної поведінки. Зважаючи на ступінь і тип генетичної чутливості дитини, на її стать, фазу, коли з нею трапився інцидент, а також на те, наскільки стресовими були обставини, можуть виникати тривалі психічні розлади. Посттравматичний стресовий розлад, наприклад, констатували лише в дітей, які пережили насильство у віці від дев’яти до десяти років.

У деяких потерпілих дітей могли виявити зміни кори головного мозку й гіпокампа. Гіпокамп формується рано і вже в чотирирічних досягає 85 % розміру дорослої особи. Утворення синапсів у гіпокампі значною мірою залежить від материнської турботи й уваги. Експериментальні дослідження доводять, що рівень гормонів стресу, зумовлений сексуальним насильством стосовно дитини, сповільнює розвиток цієї структури мозку. Це одна зі змін, яка підвищує ризик пізніше захворіти на депресію.

Кожна ділянка мозку під час свого розвитку проходить власну критичну фазу, коли він дещо сильніше реагує на стрес. У дорослих жінок гіпокамп виявляли меншим, якщо вони пережили сексуальне насильство у віці від трьох до п’яти та від дванадцяти до тринадцяти років. Так само після сексуальної наруги у віці від дев’яти до десяти років меншим було й мозолисте тіло, сполучення між лівою та правою півкулею. Те саме стосується і фронтальної кори, яка формується дещо пізніше – після негативного сексуального досвіду у віці між чотирнадцятьма та шістнадцятьма роками. Мигдалина, яка в дівчаток у чотири роки вже відповідає розміру дорослої особи, в осіб, які пережили наругу, зберігає нормальний розмір. Тобто ці структури піддаються тривалому впливу лише під час критичних фаз.