Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 42

Образотворче мистецтво нерідко вважають унікальним заняттям сучасної людини. Але й шимпанзе, які мешкають у неволі, малювання кольоровими фарбами – байдуже, чи пензлем, чи просто пальцем – дає таке саме задоволення, як і дітям.

Британський біолог Десмонд Морріс виявив особливий талант у дворічного шимпанзе Конґо, який народився у Лондонському зоопарку 1954 року. Спершу він малював олівцем, згодом узявся за пензлик. Загалом у його «доробку» понад чотириста абстрактних малюнків та картин. У 1957 році відбулася виставка його творів, які на аукціоні принесли чималі кошти. Навіть попри те, що його творчістю захоплювалися і навіть декілька його картин мали Пікассо й Міро, інші вважали це все псевдокультурною забавою.

Хоч у деяких шимпанзе, які живуть у неволі, справді спостерігають певні елементи творчої діяльності, їхні побратими, що мешкають у дикій природі, таких мистецьких нахилів не мають. Крім того, Даттон вказує на те, що шимпанзе, на відміну від митців-людей, пізніше взагалі не виявляють інтересу до власних творінь.

На YouTube можна знайти неймовірні відео про китайських слонів, які малюють. Вони тримають хоботом пензель і малюють слона з двома хлопчиками з ракурсом зі спини, чи просто радісного слона або дерева й квіти. Процес малювання відбувається під пильним оком наглядача, який подає слонам пензлик із потрібною фарбою та всіляко впливає на рухи хобота. Малюнки завжди однакові, тож звідси виливає, що слони просто навчилися робити кольоровий штрих у конкретному місці, тож тут не можна говорити про вияв креативності. Серед причин, чому слонів слід навчати мистецтва малювання, знову і знову називають те, що картини врізноманітнюють їхнє середовище, зменшуючи в такий спосіб стрес від життя в неволі. Однак жодне дослідження досі не довело стресознижувальної дії від такого малювання. Тож образотворче мистецтво слонів – це радше туристичний атракціон і мистецький промисел. А з любові до тварин навчати їх цього немає сенсу.

Соціальний тип житла. Ткачикові завдячують своєю назвою складні структури побудови гнізд. Вони разом споруджують гнізда й висиджують пташенят, нерідко в колоніях (зверху)

Інші птахи надають перевагу окремим гніздам (зліва внизу)

Такий тип архітектурної структури знайшов своє відображення в Олімпійському стадіоні Пекіна, відомому ще як «Пташине гніздо» (справа внизу)

Те, що виробляють птахи родини Наметникові (Philonorhynchidae), – найближче до нашого розуміння мистецтва. Самці цього виду птахів із банальним кольором оперення компенсують свій нудний оливково-коричневий колір спорудженням складних альтанок, які пишно прикрашають барвистими ягодами, мушлями, жолудями, крилами метеликів, квітами та всіма можливими випадковими знахідками. Іноді альтанку вистеляють мохом і декорують фруктами. Кожна така споруда – унікальна, облаштована на індивідуальний смак з уважністю до найменшої дрібниці. Слід зазначити, що наметникові з блакитним кольором оперення для побудови гнізд найчастіше використовують блакитні предмети. Коли вчені змінювали декорацію гнізда, то птахи намагалися надати гніздам первісного вигляду.

Закінчивши роботу, самець усідається перед альтанкою та гніздом, у такий спосіб показуючи, що готовий запросити самицю для парування. Конкуренція висока: самці руйнують гнізда своїх суперників і крадуть у них декор. Здатність споруджувати альтанки в них не вроджена: молоді особини мусять цього навчитися від найздібніших старших майстрів альтанкової справи. Поведінка наметникових – чудовий приклад соціального навчання і найкращий зразок мистецької творчості у світі тварин, так само, як передшлюбний танок дивоптахових – зразок балету в царстві тварин.

Серед птахів є багато видів архітекторів. Деякі ткачикові будують гігантські багатоповерхові гнізда, в яких мешкають сотні птахів; інші ж будують вишукані, елегантні поодинокі гнізда, одне з яких стало зразком для Олімпійського стадіону в Пекіні.

Цікавий приклад симбіозу в мистецтві, коли людина послуговується певними вміннями тварини, – праці Губерта Дюпра. Він використовує личинки волохокрильців, щоб приклеїти до кокона маленькі частинки золота й інші матеріали. Результат вражає. За нормальних обставин ці комахи використовують маленькі камінчики з русла річки, щоб побудувати собі такий захисний чохлик.

Хоч тварини теж можуть виявляти мистецьку активність, але скидається на те, що це все таки привілей людини – творити унікальні креативні шедеври, які викликатимуть відповідні емоції в митця й того, хто сприймає мистецтво. Принаймні якщо не брати до уваги наметникових.