Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 40

Мистецтво та мозок
VІ. Мистецтво й еволюція мозку
2. Ранні провісники печерного мистецтва

Оглавление

Нині знову і знову виявляють дедалі давніших провісників мистецтва, яке Homo sapiens творив у Дордоні чи в інших регіонах Європи. У печері Горама в Гібралтарі знайшли простеньку наскельну гравюру, якій 39 000 років. Сучасних людей у цей час іще не було, адже в Гібралтарі тоді жили тільки неандертальці. На думку деяких інтерпретаторів, ця знахідка мала б не лише підтримати тезу, що справді можна говорити про неандертальське мистецтво, а й довести, що вже неандертальці вміли абстрактно мислити. Коли я особисто дивлюся на цей простенький ескіз, який складається з кількох горизонтальних і вертикальних подряпин у стіні скелі, то мені такі інтерпретації видаються занадто сміливими, навіть беручи до уваги те, що за підрахунками вчених на створення такого простенького малюнка знадобилося від 199 до 317 подряпин. У засобах інформації висунули припущення, що це своєрідний підвид гри «Палички». Слід відзначити й те, що 2014 року виявили, що печерні малюнки на індонезійському острові Сулавесі старші за малюнки в Дордоні. У дев’яти печерах у пагорбах Марос-Панґкеп знайшли відбитки рук. За допомогою уранового методу вдалося визначити їхній вік – 39 900 років. Хоч ці печери виявили ще в п’ятдесятих роках, однак тоді вік тих малюнків оцінювали в декілька тисяч років.

Цьому вибуху творчості в різних куточках світу передувала довга підготовча фаза радше примітивного мистецького оформлення. Сучасна людина походить з Африки, тому найдавніші провісники нашого мистецтва виявлені саме там. У південноафриканській печері Бломбос знайшли дві мушлі, наповнені вохрою. Їхній вік – 100 000 років. Суміш вохри відповідала приблизно тому, що пізніше використовували у французькому печерному мистецтві. Крім того, тут знайшли примітивні предмети мистецтва, як-от перлини, затесані камінці та кістки.

Про найновішу, просто неймовірну знахідку вийшла стаття 2014 року в журналі Nature. Нідерландський лікар Ежен Дюбуа 1886 року шукав в Індонезії відсутню ланку між мавпою та людиною і розкопував рештки «яванської людини». Як відомо сьогодні, «яванська людина» походить від Homo erectus, попередника Homo sapiens. Окрім того, Дюбуа привіз з Індонезії мушлі, які відтоді лежать у скриньці Національного природничого музею в Лейдені. Після того як австралійський експерт виявив на одній із мушель зарубки, розпочалося семирічне дослідження, яке завершилося висновком, що мушлям мало б бути 500 000 років. Тож ішлося про найдавнішу гравюру всіх часів! Зигзагоподібний ескіз мав би бути нанесений Homo erectus. Подібні ескізи знайшли і в невеликих каменях із вохри, проте їх нанесла рука Homo sapiens, а їхній вік – 70 000 років. Однак достовірно не відомо, чи ці малюнки були початком мистецтва чи першою спробою підрахунків.

Наш творчий мозок

Подняться наверх