Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 31

Мій онук у Парижі росте від народження двомовним. Його мати спілкується з ним виключно французькою, а батько – нідерландською. Зараз йому п’ять років, і просто дух перехоплює від того, наскільки природно він перемикається між французькою та нідерландською, залежно від того, хто перед ним стоїть, або ж уміє швиденько перекласти те, що щойно обговорювали. Недарма ж двомовність – настільки потужний стимул розвитку мозку, що двомовні люди показують значно кращі результати в багатьох психологічних тестах. В академічній сфері вони теж досягають більшого, ніж ті люди, які зростали лише з однією мовою. У префронтальній корі двомовних більше білої речовини.

Варіації розміру первинної зорової кори (V1-поле 17) та поля 18. Західні мізки позначені a, b та e-h. Китайські мізки (c, d) характерні більшою первинною візуальною корою (поле 17)

Двомовні діти розбудовують додаткові когнітивні резерви. У середньому двомовні слабують на хворобу Альцгеймера на чотири-п’ять років пізніше, ніж діти, які знають лише одну рідну мову. Знову і знову в нашого внука, коли той спілкується нідерландською, проскакують французькі слова. Вік каже salon замість woonkamer (вітальня) чи bureau замість werkkamer (кабінет). Це, по суті, єдиний недолік двомовності: словниковий запас обох мов залишається дещо обмеженим. Двомовність, до речі, не є чимось надзвичайним. Зрештою близько половини населення сучасного світу двомовне.

Вік, коли починається вивчення мови, визначає, яка структура мозку буде до цього залучена. У фронтальній корі міститься центр Брока, відповідальний за мову. Якщо в дорослому віці вивчати другу мову, то в межах центру Брока активуються також інші підзони. Якщо ж із раннього дитинства зростати двомовним, то обидві мови послуговуються тією самою підзоною Брока. У скроневому мовному центрі Верніке не відзначають жодної різниці в часі вивчення другої мови. Однак у разі двомовності спостерігають певні відмінності у білій речовині, а також зв’язках між різними ділянками мозку.

Лівий nucleus caudatus (хвостате ядро) у двомовних контролює використання певної мовної системи, як при німецько-англійській, так і при японсько-англійській двомовності. Пацієнтка, яка володіла трьома мовами, маючи розлад голівки nucleus caudatus, усе ще могла добре розуміти всі три мови, однак під час розмови спонтанно перемикалася без власної на те волі з однієї мови на іншу. Це доводить, наскільки важлива ця ділянка мозку для переходу від однієї мови до іншої. У цьому процесі задіяна, між іншим, і префронтальна кора.