Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 33

Як писав Дарвін, мозок зайців і кролів, які зростали в неволі, був на 15–30 % меншим від їхніх побратимів, що жили у вільній природі. Однак якщо в лабораторних тварин є можливість жити зі своїми побратимами в «стимулюючому середовищі» – великій клітці із цілою купою предметів, які щоденно замінюватимуть, – то їхній мозок збільшується, а між його клітинами утворюється більше сполучень. Для школярів теж украй важливе вимогливе, стимулювальне середовище. Харизматичний, натхненний учитель може стати вирішальним фактором у виборі професії. Натомість існує ймовірність того, що мозок недоглянутої дитини довший час буде меншим.

Йансен ван Ґален (Дріекус). Учитель (1926)

Тоді постає запитання: скільки дитина ще може наздогнати і після якого рівня недогляду дитина ще в змозі надолужити згаяне? Те, що деяким дітям це, принаймні частково, до снаги, довели випадки в екстремальних ситуаціях. (Більше читайте в історії про Ремзі Чавдара.)

Достатнє та якісне харчування, когнітивна стимуляція, відповідна кількість руху та сну – основа доброї успішності в школі. Проблеми зі сном можуть призвести до тяжких збоїв навчального процесу. Гарний Non-REM-сон необхідний для збереження інформації в пам’яті. Удосталь виспавшись, ми краще пам’ятаємо те, що вивчали напередодні. Під час періоду статевого дозрівання зміщення ритму нашого біологічного годинника може призвести до серйозних проблем. Винен тут вплив статевих гормонів на нервові клітини внутрішнього годинника. Саме із цієї причини молодь пізніше йде спати, а зранку не така продуктивна. Приблизно у віці двадцяти років такий годинник знову повертається до норми.

Структура кожного мозку унікальна; розмір спеціалізованих регіонів мозку та ефективність їхніх зв’язків визначають потенціал та рамки кожного з нас. Це дозволяє, наприклад, наперед прорахувати, взявши до уваги будову мозку, індивідуальні особливі реакції під час проходження певного курсу. Під час одного експерименту, за якого восьми- та дев’ятирічні діти брали участь у курсах із лічби, була спроба вирахувати ефективність курсу на основі розміру тих структур мозку та їхніх зв’язків, які відіграють важливу роль у запам’ятовуванні. Критеріями прогнозу були об’єм гіпокампа та його зв’язок із частинами префронтальної кори й смугастим тілом. Слід відзначити, що розмір і зв’язки структур, пов’язаних із підрахунком, зокрема парієтальної та фронтальної кори, для прогнозування ефекту від курсу до уваги не брали. Дослідження стосувалося декларативної, а саме – відтворювальної пам’яті, а не процедурного, автоматичного вивчення, яке можна прогнозувати на основі об’єму смугастого тіла.

На КТ-знімку видно вплив важких форм недогляду на мозок трирічної дитини (справа) у порівнянні з мозком середньостатистичного розміру трирічної дитини, яка виросла в нормальному середовищі (зліва). Недоглянута дитина має не лише менший мозок, а й значно більші шлуночки й порожнини між звивинами

Для успішного життя в суспільстві дуже важливі риси, як-от: допитливість, сила волі, соціальна поведінка, здатність до адаптації та чуйність, – їх потрібно розвивати під час освітнього періоду. Досі не вирішено проблему, в який спосіб слід підбирати студентів для окремих спеціальностей. Замість того щоб відштовхуватися лише від оцінок в атестаті, університети дедалі більше прямують до «децентралізованого відбору», тобто коли вони звертають увагу на те, чи наділені майбутні студенти потрібними рисами для їхнього фаху. Я помітив, що в Китаї для таких вступних співбесід уже навіть є курси, де студентів навчають давати правильні відповіді.

Щоб адаптуватися до інтенсивних змін у нашому світі, який швидко стає складним, дедалі важливішими стають креативні здібності. Саме тому школи мають культивувати креативність, навчаючи учнів готовності до атаки. Учням слід мати сміливість випробовувати нове, а також можливість завзято працювати над тими темами, які їх цікавлять. Крім того, учні повинні навчитися ставити критичні запитання. Єт Бюссемакер, міністерка освіти, культури й науки, виступила на захист права освіти «компетентних бунтівників».

РЕГЕНЕРАЦІЯ ПІСЛЯ НЕДОГЛЯДУ

Ремзі Чавдар протягом перших двох років життя розвивався нормально. Але тоді його батько через контрабанду наркотиків у Португалії загримів на сім років до в’язниці. Його мати залишилася сама. Це її доконало, і вона дістала психоз. Недоглянутого чотирирічного Ремзі знайшли вдома серед купи сміття. Він був виснажений недоїданням, у нього не було жодної іграшки. Оскільки його мати роками з ним не розмовляла і не випускала надвір, він витискав із себе лише звуки. Експерти прозвали його «вовченям» і вважали відсталим.

З цієї причини Ремзі (з погляду сьогодення – помилково) наступні десять років провів у мінімум тринадцяти нідерландських закладах для розумово відсталих. Він зростав серед дітей, які не вміли комунікувати й обмазували стіни власними фекаліями. Навіть коли його IQ зріс із 50 до 79, його далі залишали в цих закладах, хоч медична служба нагляду за підлітками з перших років дотримувалася думки, що його розвиток дуже швидко прогресував.

Його опікунка помітила першою, що він не відсталий, тож доглядала за ним протягом кількох років із власної ініціативи. «Якби не Беп, мене б досі там утримували», – сказав Ремзі. Пізніша перевірка показала, що в нього був рівень IQ 118. Він навіть планував вивчати інформатику. Але якийсь час у Ремзі була депресія, тож він змушений був покинути навчання в інституті за фахом «Інформаційні та комунікаційні технології». Сьогодні він намагається добитися в суді визнання вчинених стосовно нього дій помилкою. Депресія – ось ціна, яку він заплатив за те, що з ним зробили.