Читать книгу Клуб убивств по четвергах - Ричард Осман - Страница 11

Консультація минула добре. Ієн Вентем уже не тривожився про «Лісопарк» – тепер усе вирішено. А той галасливий тип на зустрічі? Ієн бачив таких і раніше. Нехай собі пахкає парою. А ще Ієн бачив священника в задніх рядах. А цей чого припхався? Через кладовище, здогадувався Ієн, але там усе було чисто, він мав усі дозволи. Нехай тільки спробують його зупинити.

А як минуло звільнення Тоні Каррена? Ну, Тоні був не дуже радий, але й не вбив його. Ієн повів у рахунку.

Тож Вентем уже планує далі. Щойно запустять «Лісопарк», почнеться інший, завершальний етап забудови – «Вершина пагорба». Ієн проїхав п’ять хвилин важкої дороги від Куперс-Чейза й тепер сидів у сільській кухні Карен Плейфер. Її батько, Ґордон, володіє фермерськими землями на вершині пагорба, що прилягають до Куперс-Чейза, і нібито не має настрою продавати. Але нехай, у Ієна свої методи.

– Боюся, що нічого не змінилося, Ієне, – каже Карен Плейфер. – Тато не хоче продавати, а я не можу його змусити.

– Розумію, – запевняє Ієн. – Більше грошей.

– Ні, гадаю… – каже Карен, – і думаю, що ти це вже й так знаєш – ти просто йому не подобаєшся.

Ґордон Плейфер лиш раз глянув на Ієна Вентема і зник на другому поверсі. Ієн чув, як він тупає туди й сюди, підкреслюючи те, що він там хотів підкреслити. Яка різниця? Іноді буває, що Ієн людям не подобається. Він ніколи не міг достеменно розібратися чому, але за багато років навчився із цим жити. Безперечно, проблема була в них самих. Ґордон Плейфер просто доєднався до численного гурту людей, які його не розуміли.

– Але просто залиш це мені, – каже Карен. – Я знайду спосіб. Я допоможу всім.

Карен Плейфер його розуміє. Він описав їй, на скільки вона може розраховувати, якщо переконає тата продати. У її сестри й зятя власна справа, вони вирощують органічні родзинки в Брайтоні – Ієн спробував цей підхід з ними й провалився. З Карен Плейфер шанси набагато кращі. Вона живе сама в котеджі на тій землі й працює в IT, що видно з одного погляду на неї, і користується макіяжем у той легенький, непримітний спосіб, у якому Ієн щиро не бачить жодного сенсу.

Ієн роздумує, коли саме Карен махнула рукою на життя й почала носити спортивні штани й довгі розтягнуті светри. І коли вже вона працює в IT, то можна подумати, що мала б наче знати, як загуглити «ботокс». Їй десь під п’ятдесят, думає Ієн, як і йому. Але в жінок все інакше.

Ієн користується не одним додатком для знайомств і встановлює жорстку верхню межу на віці двадцять п’ять років. Додатки для знайомств він вважає корисними, тому що нині важко знайти жінок потрібного типу. Вони мусять розуміти, що його час обмежений, робота вимоглива, а відданість – це надто важко, як на нього. З його досвіду, жінки, старші за двадцять п’ять, нібито цього не розуміють. Йому цікаво, що з ними стається. Він намагається уявити, як хтось міг би обрати Карен Плейфер, але не може нічого придумати. Розмови? Їх надовго не вистачить, правда? Звісно, скоро вона забагатіє, коли Ієн купить землю. Це їй допоможе.

«Вершина пагорба» сильно змінить і життя Ієна. Він нарешті подвоїть розмір Куперс-Чейза, тож Ієнові прибутки теж подвояться. Прибутки, якими йому вже не доведеться ділитися з Тоні Карреном. Якщо для цього треба кілька тижнів пофліртувати з п’ятдесятирічною, то нехай.

Ієн має випробувані й напрацьовані ходи для побачень. Він вражав молодих жінок фотографіями свого басейну й тим, як він давав інтерв’ю в «Кент тунайт». Він вже показував Карен знімок басейну, тому що ніколи не можна знати напевне, але вона просто ввічливо всміхнулася й кивнула. Не дивно, що самотня.

Але з нею можна було вести справу. Карен бачить зиск і розуміє перешкоди, тож вони закінчують розмову, узгодивши план дій і потиснувши руки. Торкнувшись руки Карен, Ієн думає, що це ж неважко – коли-не-коли змащувати їх кремом, правда? П’ятдесят! Він би нікому такого не побажав.

В Ієна коротко проскакує думка про те, що єдина старша за тридцять п’ять жінка, з якою він проводить бодай скількись часу, – це його дружина.

Ой леле, треба йти. Стільки справ.