Читать книгу Клуб убивств по четвергах - Ричард Осман - Страница 22

Отож, здається, ми розслідуємо вбивство. Ба більше, я побувала в поліційній кімнаті для допитів! Цей щоденник явно щасливий.

Було цікаво подивитися на Елізабет за роботою. Вона дуже ефектна. Дуже спокійна. Цікаво, чи порозумілися б ми, якби зустрілися тридцять років тому? Мабуть, що ні, ми з різних світів. Але це селище зводить людей разом.

Я дуже сподіваюся якось допомогти Елізабет із цим розслідуванням. Впіймати вбивцю Тоні Каррена. Мабуть, я й допоможу – у свій спосіб.

Гадаю, що коли в мене і є особливий дар, то це те, що мене часто не помічають. Чи, може, краще сказати – недооцінюють?

Куперс-Чейз повний видатних і хороших людей, які щось у своєму житті зробили чи досягли. І це дуже цікаво. Тут є людина, що допомагала спроєктувати тунель під Ла-Маншем, людина, чиїм іменем названо хворобу, людина, яка була послом в Парагваї чи то Уругваї. Отакі тут люди.

А я? Джойс Медоукрофт? Цікаво, що вони думають про мене. Безперечно, що я нешкідлива. Балакуча? Визнаю, винна. Але думаю, що десь у душі вони розуміють, що я не одна з них. Я медсестра, а не доктор, хоч ніхто при мені й не порушуватиме цієї теми. Вони знають, що це Джоанна купила мені тут квартиру. Джоанна – одна з них. А я – не дуже.

Але все одно – коли в Продовольчому комітеті сперечаються, або коли виникає проблема з помпами на ставку, або, як було недавно, собака одного з тутешніх запліднить собаку іншого й випустить тим самим усіх демонів – хто все залагодить? Джойс Медоукрофт.

Я радо слухаю гнівні монологи, дивлюся, як випинаються груди, чую люті погрози судом і чекаю, поки всі видихаються.

А тоді вступаю й пропоную подивитися, чи нема якогось виходу, якогось, може, компромісу – врешті-решт, собаки є собаки.

Ніхто з тутешніх не відчуває загрози з мого боку, ніхто не бачить у мені суперницю, я просто Джойс – лагідна, балакуча Джойс, яка завжди скрізь упхне свого носа.

Тож усі заспокоюються з моєю допомогою. Тиха, розважлива Джойс. Далі вже ніхто не кричить, проблему вирішено, і найчастіше з користю для мене. Чого зазвичай ніхто начебто не помічає.

Тож я тільки зрадію, якщо мене не помічатимуть – так було завжди. І мені справді здається, що це може згодитися під час розслідування. Усі можуть дивитися на Елізабет, а я просто буду собою.

«Медоукрофт», до речі, я дістала від покійного чоловіка, Джеррі. Це прізвище мені завжди подобалося. Я мала багато причин вийти заміж за Джеррі, і прізвище просто стало ще одним рядком у довгому списку. Одна моя подруга-медсестра вийшла заміж за такого собі Дупстеда. Барбара Дупстед. Думаю, що на її місці знайшла б якийсь привід і скасувала б усе.

Ох і день! Думаю, що подивлюся ще серію старого «Головного підозрюваного», а тоді спати.

Хай що Елізабет загадає мені робити далі, я буду готова.