Читать книгу Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади - Вікторія Садовнича - Страница 15

Дієслово – це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває?

Найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу із значенням позачасовості, яке стоїть у першій або третій особі множини (ми вимагаємо, дирекція звертається).

Надзвичайно поширена як у писемній, так і в усній мові така помилка у вживанні особових форм дієслова: дуже часто вживають у першій особі дієслово пробачатися (извиняться). Не слід говорити пробачаюсь (извиняюсь), значно краще вживати ці дієслова у другій особі множини: пробачте, вибачте (укр.) або описово: (я) прошу пробачення, вибачення (укр.) та ін.

У діловому мовленні треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, добирають, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подано, регламентувати, символізувати, формулюючи й т. ін. При цьому слід виконувати норми вживання форм залежного слова: свідчити про факти, відзначати успіхи, довести інформацію, опанувати професію, доторкатися до приладу, піклуватися про (кого), шкодувати грошей. Інфінітив дієслова в паперах мусить закінчуватися лише на – ти (здійснювати, виконувати, відповідати); формант – ть для ділових текстів неприйнятний.

Доконаний вид у ділових текстах фігурує ширше, ніж у будь-яких інших, його творять за рахунок префіксації (актувати – заактувати, візувати – завізувати, проектувати – запроектувати та ін.). Таке широке вживання префіксованих дієслів у діловому стилі не слід розглядати як порушення норм літературної мови (якщо це не жаргонні слова типу залозунгувати). Дієслова недоконаного виду в майбутньому часі мають уживати в складених формах: будемо працювати, буде розпочинатися.

У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм: знає, а не зна; питає, а не пита. Теперішній час можна вживати на позначення майбутнього, коли слід підкреслити обов’язковість (нарада розпочинається о 10 годині).

Укладаючи ділові папери, слід уникати умовного способу: Виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б… – Завчасне повідомлення виконавця можливе лише за умов… Форми власне наказового способу (іди – ідіть, роби – робіть) використовують лише в усному діловому мовленні; у писмовій формі переважає інфінітив та описові лексичні засоби. Інфінітив, уживаний у наказах і розпорядженнях, надає висловленню категоричного характеру. Менш категоричні безособові форми мають характер ствердження фактів і застосовують їх у різних інструкціях, статусах, приписах та ін. (заборонено; не дозволено тощо).

Узагалі, у діловому стилі слід надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на – но, – то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення: Інспектори, які призначаються комісією… – Інспектори, яких призначає комісія… Випробування проводяться в запланованому режимі. – Випробування проводять (проведено) у запланованому режимі.

У ділових паперах широко використовують дієприкметники та дієприслівники, але варто уникати ненормативних їх форм або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами. Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.