Читать книгу Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади - Вікторія Садовнича - Страница 7

Одним із джерел забруднення літературної ділової мови є словесні штампи – слова й вирази, позбавлені образності, часто й одноманітно повторювані без урахування контексту, які збіднюють, знеособлюють мову. В основу таких виразів часто покладений якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність (люди в білих халатах (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), за рахунок підвищення продуктивності праці, набути широкого розмаху, піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, активна підтримка громадськості, викликає занепокоєння стан справ, висвітлити цілий комплекс проблем, набула гостроти ситуація, пом’якшити гостроту проблем, відбувся предметний обмін думками, працювати на педагогічній ниві).

Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні ця ознака виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживають у ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок, як-от: реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти (на), підвищення ефективності заходів, набути розвитку, приділити особливу увагу, вжити термінових заходів, здійснювати контроль за дотриманням (чогось), прийняти до виконання.

Канцеляризми – слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення, наприклад:

– восени й узимку – в осінньо-зимовий період;

– хвилюватися – переживати стан занепокоєння;

– зголодніти – відчувати потребу в харчуванні.

Закріплені в діловому мовленні формули сприймаються однозначно, отже, допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст.

Негативним явищем є проникнення канцеляризмів у публіцистичну та розмовну мову. Шаблонні фрази збіднюють її, роблять сухою, мертвою, важкою для розуміння, надають казенного звучання. Таке явище дістало назву канцеляриту.

Псують мову службових документів і недоречно вжиті в них застарілі слова – архаїзми. Серед застарілих слів є мовні штампи, що вже давно вийшли з ужитку. Наприклад: застаріле не відмовте в люб’язності замість сучасного просимо повідомити, біжучі питання замість поточні питання та ін. Ще подекуди можна натрапити на архаїчні форми займенників (сей, оний, при сьому, позаяк). У мові поточного ділового листування уже не вживають канцеляризми типу вищепойменований, при сьому додано по приналежності, на предмет та ін.

Деякі застарілі слова збереглися в певних видах ділових паперів. Так, у мові документів законодавчого характеру можна натрапити на слова, які в загальнонародній мові вважають застарілими, але в ділових документах цього типу мають строго визначений юридичний зміст, бо їх використовують не для того, щоб надати текстові більшої виразності, урочистості, а на позначення конкретних понять (наприклад: екзекуція – у загальнонародній мові застаріле слово на позначення тілесного покарання; вживають лише іронічно, жартівливо; у міжнародному праві – застосування каральних заходів однією країною проти іншої).

В усталеному значенні і з чітким діапазоном вживання застосовують у текстах і деякі застарілі для загальнонародної мови або рідковживані словосполучення: дійти згоди, вважати за зразок, давати підстави для, покладати відповідальність на, поставити за обов’язок, спричиняти до чогось тощо.

Застарілу лексику використовують в офіційних документах зі стилістичною настановою, надаючи особливо важливим серед них відтінку монументальності, урочистості. Це слова типу священний, благотворний, гласність, воєдино, глава уряду, союз (сюди належить також звертання типу Ваше превосходительство) тощо.

Зайві слова в документах значно поширеніші, ніж можна було б сподіватися, враховуючи структуру ділових паперів. Уже в заголовках документів натрапляємо на них: До питання про проект…,Зауваження до питань проекту…, Питання регламентації… Часто повторюване в заголовках слово не завжди обумовлено необхідністю, набагато частіше – звичкою. Особливо багато зайвих слів буває у першому реченні ділового листа:

На зайві слова можна натрапити й у кінці службового листа. Це досить незграбні формули ввічливості на зразок: у проханні моєму прошу не відмовити; прошу не затримувати довго Вашої відповіді на мого листа; ми сподіваємося позитивного розв’язання цього питання в найкоротші строки тощо.

У ділових паперах, як і в газетних текстах, є ще один вид надлишкової інформації. Це повторення того самого змісту іншими словами, наприклад: самий найдоцільніший варіант; моя автобіографія; строк повноважень закінчується у січні місяці 2003 р.; за три години часу; передовий авангард; взаємно допомагати один одному та ін. (деякі слова зайві; це саме значення вже містять інші слова тексту).

Надмірне захоплення зайвими або універсальними словами пояснюють інколи тим, що вони допомагають створити враження чогось значного, глибокого там, де зміст насправді звичайний, буденний. Ось приклади, взяті з різних інструкцій: «…ведеться робота по розробці методів переробки…», «фільтруючі можливості носа стосовно до пилу і бруду…», «підняття гир здійснюється з допомогою обох рук…» тощо.

До універсальних слів належать слова невизначеного, розмитого значення. Їх вживають у різних стилях української мови як стандартні замінники слів більш точного, конкретного (і доречного у певній ситуації) значення. За приклад тут може правити прислівник слабо у таких контекстах:

– слабо ведуть роботи… (повільно, неритмічно);

– слабо відбиває стан справ… (погано, неповно, неточно, поверхово, некомпетентно);

– слабо ставить питання… (зрідка, нерішуче, некваліфіковано, поверхово) та ін.

У цій ролі часто виступають слова питання, факт, момент, захід, масштаб; зміцнити, підвищити, оцінити тощо. Універсальні слова з’являються в текстах ділових паперів як результат приблизності уявлення про предмет думки, а також через невміння знайти точний відповідник з-поміж наявних у мові слів.

Окремо зауважимо, що емоційна лексика для ділових текстів загалом не властива. Лише в окремих видах документації, де поєднується ділова інформація з елементами публіцистики, припустиме вживання слів і словосполучень, що виражають не лише назви явищ об’єктивного світу, а й наше ставлення до них (пор.: разом – воєдино, керівник – глава, події – звершення). Лексику цього плану можуть вживати в деяких проектах резолюцій, звітах, протоколах тощо.

Певна міра експресії може бути виявлена й у службовому листі. Тут слова якісної оцінки використовують для досягнення більшої переконливості. Якісні прикметники у вищому і найвищому ступенях порівняння саме й створюють враження емоційності тексту. В усіх інших видах службових документів переважають відносні прикметники (вони, як відомо, ступенів порівняння не утворюють). Усе це сприяє тому, що мова службових документів справляє загальне враження емоційної нейтральності, а часом і неупередженої офіційності.

Боротися з такими «хворобами» ділового писемного мовлення можна лише шляхом систематичного, поглибленого, серйозного опанування лексичних засобів, усіма багатствами словникового складу української літературної мови.