Читать книгу Сучасні ділові документи та папери. Як правильно оформити і підготувати. Зразки та приклади - Вікторія Садовнича - Страница 8

Синоніміка – це явище, що властиве усім стилям мови. Воно притаманне лексиці нашої мови загалом, а не лише лексиці художньої літератури й публіцистики. Адже явище синоніміки означає наявність у мові близьких, але не тотожних способів висловлення, покликаних якнайточніше відтворювати всі відтінки людської думки. Саме незнання синонімічних можливостей мови, невміння вибрати єдино можливе в певній ситуації слово є причиною появи багатьох помилок в усіх стилях мови – і в діловому також.

Значну кількість близьких за значеннями слів ми розрізняємо добре; відмінності між ними очевидні, переплутати ці слова важко, наприклад:

– робітник – людина, що працює на промисловому підприємстві;

– працівник – ширше поняття, ніж робітник (газетний працівник, науковий працівник, торговельний працівник);

– співробітник – компонент назви посади (старший науковий співробітник, молодший науковий співробітник).

Але вже такі слова, як замісник і заступник, спонукають декого замислитися, перш ніж відповісти на питання, чи ці слова абсолютно тотожні за змістом. Виявляється, що замісник – це людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, а заступник – це офіційна назва постійної посади; заступник працює водночас із керівником, а замісник заступає відсутнього керівника.

І вже зовсім складно одразу відповісти, наприклад, на запитання, коли вживають суспільний, а коли – громадський. Прикметник суспільний утворений від іменника суспільство (соціально-економічна формація). Він стосується понять класової диференціації, виробництва, соціальних формацій, суспільного ладу. Наприклад, суспільний: лад, продукт, клас; формація, наука, свідомість, праця, система; становище, виробництво, буття та ін. Громадський – «не державний», «не службовий», «добровільний», «такий, що стосується всього населення або якогось колективу». Наприклад, громадський: обов’язок, осуд, порядок, діяч; організація, робота, справа; завдання, харчування та ін.

Поняття «близькозначне слово» для кожної людини дещо інше, і обумовлено воно насамперед ступенем знання мови. Так, лише для людини, яка зовсім погано знає українську мову, слова ящик, скринька, шухляда – це синоніми, тобто слова, взаємозамінювані в тексті. А насправді це назви різних предметів: ящик – це «самостійний» предмет для зберігання й перевезення інших предметів; шухляда – це частина іншого предмета: висувний ящик, що є складовою частиною шафи, стола, буфета та ін.; скринька – це ящик з отвором (поштова скринька, скринька для скарг та ін.). Таким чином, щоб розв’язати питання цього плану, достатньо подивитись у словник.

Часто труднощі виникають і тоді, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне багатозначне слово (наприклад, положение), а в українській мові є кілька слів (положення, становище, стан). Як же розподіляються між цими словами значення одного російського багатозначного слова? Як точніше перекласти якесь місце в документі? Такі поняття, як обстановка, ситуація, обставини життя суспільства і людини, позначають словом становище (міжнародне становище, знайти вихід з цього становища, моє становище, офіційне становище та ін.). Положення – це зведення правил, законів («Положення про вибори»), наукове твердження (основні положення марксистської науки), спосіб розміщення тіла в просторі (вертикальне положення). Стан – це слово, яке позначає суму якостей чогось на певний момент часу (стан фінансів, стан справ, стан хворого, станом на 1 січня).

Чим менш виразне предметне значення слова, тим складніше шляхом логічних розумувань відрізнити значення одного слова від іншого. Ці значення слів треба просто запам’ятовувати, щоб точно та правильно ними користуватися. Так, наприклад, той, хто з низки пропонованих слів, як-от: слідуючий, наступний, подальший, дальший, обрав би слідуючий, помилився б: це слово «зроблено» на зразок російського следующий, в українській літературній мові його не вживають. Слово наступний вживають зі словами день, тиждень, зупинка (тобто з конкретними поняттями); подальший, дальший – зі словами життя, доля, робота (тобто з абстрактними поняттями).

Синоніми служать не лише для найточнішого висловлення думки; вони допомагають також знайти найдоречніший спосіб висловлення. У певних ситуаціях звичайне загальновживане слово може виявитися аж надто прямолінійним, навіть жорстоким, тоді йому підшукують відповідну синонімічну заміну (наприклад, у некролозі не повторюється слово помер, його замінюють після першого вживання описовими зворотами пішов від нас, залишив нас, пішов із життя та ін.).

Деякі загальновживані слова мають виразно експресивний характер і тому непридатні для ділового документа. Так, слово п’яний у нашій уяві пов’язується зі словами п’яниця, пиячити, пиятика тощо, які є досить експресивним рядом. Тому в ділових паперах до них добирають описові беземоційні звороти: у нетверезому стані, під дією алкоголю, у стані сп’яніння та ін. Часом виникає потреба пом’якшити наказ, порівняйте: Не курити! – Палити заборонено! – Просимо не курити. – У нас не курять.

Пом’якшувальні синоніми доречні в діловому документі насамперед у тих випадках, коли:

– обидва слова (наприклад, курити і палити) є літературною нормою для української мови;

– загальновживане слово аж надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації.

Оскільки ж пом’якшувальні синоніми – це переважно описові кількаслівні словосполучення, то вони, до всього іншого, ще й громіздкі. Тому кількість їх у тексті повинна бути мінімальною.

Цікавою групою в царині синонімів є такі, що їх називають абсолютними. Такі слова не мають певних відмінностей у значенні: століття – сторіччя; процент – відсоток; аплодисменти – оплески; площа – майдан; шеф – керівник.

Однак абсолютних синонімів у мові небагато. Поступово вони різняться в значенні або у вживанні, щоб не бути безцільними замінниками один одного. Серед таких слів-дублетів є багато українських відповідників до запозичених слів, часто термінологічних понять, наприклад: оксидація – окиснення; лінгвістика – мовознавство; симптом – ознака; прерогатива – перевага; інвестор – вкладник; контракт – договір; апеляція – звертання; баланс – рівновага та ін. Різнитися вони можуть частотністю вживання, певною стилістичною маркованістю, неоднаковою активністю використання в різних стилях, сполучуваністю тощо.

Пароніми – це близькозвучні слова. Серед слів нашої мови є досить багато таких, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю постфікса – ся та ін. Коли читаєш текст з такими словами, труднощів зазвичай не виникає, бо словесне оточення допомагає уточнити, конкретизувати значення цього загалом знайомого слова. Порівняйте: Розвиток капіталізму в Росії зумовив виникнення нового класу – пролетаріату; це було обумовлено спеціальним пунктом угоди. Виділені слова за звучанням дуже мало різняться (лише префіксами), проте в наведених реченнях вони чітко розмежовуються за значенням: зумовлювати – бути причиною чогось (створювати передумови для виникнення чогось); обумовлювати – обмежувати якоюсь умовою, застереженням.

Може виникнути враження, що й труднощів тут ніяких немає. Проте коли писати доводиться самому, тоді ці сумніви стають докучливою реальністю. Наприклад: Цей науковий і навчальний заклад був заснований (чи оснований?) у 1921 р. Наша країна проводить політику миру, основану (чи засновану?) на співдружності. Із допомогою словників встановлюємо: оснований – той, що базується на чомусь; заснований – створений, розпочатий.

Ще один приклад. Здавалося б, що труднощі повинні виникати під час розмежування слів дипломат – дипломант, проте, виявляється, найчастіше не розрізняють і досить віддалену за звучанням пару: дипломант (конкурсу) і дипломник (автор дипломної роботи), дипломат же – слово відоме і рідко викликає труднощі, якщо треба відмежувати від двох інших близькозвучних слів.

Отже, явище паронімії – це досить відчутна небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина свідома цієї небезпеки і завжди, відчуваючи її, перевіряє себе за словником.

Найчастіше в ділових паперах трапляються пароніми, подібні до тих, що наведені в таблиці нижче: