Читать книгу Події, що змінили Україну - Владислав Карнацевич - Страница 14

Битва на річці Калці (травень 1223 року), у ході якої об'єднане русько-половецьке військо було наголову розбите монголами, принесла багато горя руським землям: загинув цвіт воїнства, князі знову пересварилися. Але це був тільки перший дзвінок. Монголи тимчасово пішли на схід. Вони повернулися в кінці 1230-х років і вже надовго. У новий наступ орду вів Бату-хан, він же Батий.

Батий був сином Джучі, старшого синаЧингісхана. Ще в 1229 році, після курултаю, що вибрав Угедея, на великоханський престол, Батий попрямував для завоювання західних земель – Персії і середньоазіатських областей. У 1235 році за ухвалою курултаю Угедея Батий на чолі великого числа царевичів Чингізидів із нащадків хана Джучі відправився на завоювання Східної Європи і половецького степу. Остання незабаром стала стійким спадковим володінням нащадків Джучі-хана.

У 1236 році Батий на чолі туменів[4] монгольської кінноти завойовує землі Східної Булгарії і Башкири. У зимовому поході 1237/38 року Батий декількома швидкими рейдами проходить через цілий ряд міст староруських князівств у басейні Волги і Оки. За короткий строк розрізнені сили руських князів опинилися розбиті по частинах, були захоплені і розорені міста Рязань, Коломна, Москва, Володимир, Суздаль… 4 березня 1238 року під час битви на річці Ситі загинув великий князь Володимирський Юрій Всеволодович.

Весною 1238 року війська Батия пройшли в степ по новому шляху. Він проходив і через Чернігівське князівство, яке більше всіх постраждало від нашестя. Новий наступ під керівництвом Батия здійснюється в 1239 році. Татаро-монголи зробили набіг на Південну Русь. При цьому вони пішли тим шляхом, яким ходили половці. Був узятий Переяслав-Півден-ний, адже, окрім татаро-монголів, ще нікому не вдавалося загарбати це місто.

Наступний удар татаро-монголи направили на Чернігів. 18 жовтня 1239 року і цей стародавній центр був узятий. Потім кочівники спустошили землі по річках Десна і Сейм, зруйнували Путивль, Глухів і інші міста.

Восени 1240 року, форсувавши Дніпро, татаро-монголи подолали опір загадкового народу «чорні клобуки», що захищав укріплену лінію по річці Рось. Наприкінці листопада того самого року татаро-монголи підійшли до Києва. Батий послав на розвідку передовий загін на чолі з внуком Чингісхана Менгу. От як описує ці події Іпатіївський літопис: «Прийшов Батий і зупинився у містечка Пісочного і, побачивши Київ, був уражений його красою і величиною; відправив він послів до князя Михайла Всеволодовича Чернігівського, бажаючи його обдурити. Але князь Михайло послів убив, а сам утік з Києва услід за сином в Угорську землю; а в Києві зійшов на престол Ростислав Михайлович, внук Давида Смоленського. Але Данило Романович, внук Мстислава Ізяславича, виступив проти Ростислава й узяв його в полон; а Київ доручив обороняти проти безбожних татар своєму посаднику Дмитру».

Таким чином, до кінця 1240 року Києвом офіційно володів сильний руський князь Данило Романович Галицький. Фактично ж «матір'ю міст руських» управляв його воєвода Дмитро Ейкович. Героїчна оборона Києва почалася 11 грудня (за іншими даними трохи раніше). З боку, де ліс примикав до міських воріт, татари почали використовувати стінобитні знаряддя. У результаті стіни звалилися і татаро-монголи увірвалися в місто після дев'ятиденної облоги.

За ніч кияни побудували нову стіну навколо Десятинної церкви. Супротивник прорвав і цю оборону. Багато жителів сховалися в самій церкві. Монголи не стали штурмувати храм, а просто зруйнували його таранами. Повалені стіни похоронили під собою всіх, хто шукав у церкві притулку. У місті йшов грабіж, все горіло. У живих залишали тільки тих, кого можна було забрати в полон, у тому числі і ремісників з їх родинами. Через деякий час західні мандрівники, що проїздили в ставку хана через Київ, були уражені картиною запустіння в колись квітучому місті.

Після взяття Києва татаро-монголи рушили далі на захід. Вони вторглися в Галицько-Волинські землі. Армія царевичів Чингізидів двома потоками попрямувала до Польщі, а сам Батий – до Угорщини. Через Угорщину, Тис і Дунай монгольські війська дійшли до Адріатичного моря, але потім у 1241 році Угедей відкликав царевичів на черговий курултай. Батий на нього не поїхав, але не став малими силами продовжувати західні завоювання і повернувся в Поволзькі землі, де близько 1243 року заклав первісну столицю Білої, або, за західноєвропейськими джерелами, Золотої Орди, що стала його постійною ханською ставкою.