Читать книгу Вірші з поду (збірник) - Петро Мідянка - Страница 24

Єдина біблійна натурщиня над

Моїм столом…

Мимо долі своєї проведу тебе.

Засичить сварка жіноча опівнічним селом,

З одного ребра – на дванадцять ребер.

Самарянко моя, де ти зараз є,

В травневому небі планерять кажани.

З ким поділим натруджене серце моє,

Самарянко, скажи, самарянко, скажи.