Читать книгу Вірші з поду (збірник) - Петро Мідянка - Страница 25

Ми тут грозу лиху перечекали,

Купили вишень ранніх

І їмо.

Ликера Полусмакова.

То десь читали

Афішку мокру з давнього кіно.

І жінка-таїна, чужа така, зухвала,

От з дозволу проголосить тост

В периферії інтелектуали

То само допит, мука і склероз.

Село – кіоск, новини і химери…

Розумно кокетує, хилить вбік…

Чим

Не Шевченкова, теперішня Ликера,

Категорично думає про світ.

Лямур, амора – бабські пересуди.

Поезія… се божевілля, звих.

Йдуть до кіоска бройгелівські люди.

Але чомусь обходишся без них.