Читать книгу Вірші з поду (збірник) - Петро Мідянка - Страница 35

О Петрос Скунць – в поезії релікт!

Бар «Едельвейс», тераса «Верховини»

В тенетах пліток і дешевих клік:

На полонинах плачуть муедзини!

А підмаренники? Оті собі живуть,

Гниють церков підточені каркаси.

Вся молода поезія – манкурт!

На гонорар із каси й вихиляси…

О Петрос Скунць, це Петроська гора,

Фітоценоз у тінях резервату!

 Котрому ще вандалові пора

«Розрив-травою» розпалити ватру?!