Читать книгу Поет, океан і риба. Вибрані вірші - Василь Махно - Страница 28

починається: числом першої вулиці – запахом смаженої риби

в Чайна-таун – білим гієрогліфом на червоному полотні

схожому на язик дракона – монахами що служать

у першому-ліпшому приміщенні облаштованому

під буддійський храм —

: колючими поглядами Октавіо Паса і Хуана Рульфо

гнучкими лозами місцевих красунь – розкритими молюсками

їхніх тонких і надкушених губ – їдким чоловічим потом —

м’язистими словами – запахом пива і примерзлої сечі

приходить з океану і повертається в нього попелом і дощем —

і ніхто не знає коли їй заманеться покинути цю землю

разом із деревами і кущами – стягнувши з неї ковдру —

і залишити зіщулену до ранку – як малу дитину