Читать книгу Поет, океан і риба. Вибрані вірші - Василь Махно - Страница 44

серп тяжкий і сніп – уже й селяни:

у зерні прозорім – снах рослин

– віл мов ніч – і кури що знесли

місяця яйце на порцеляні

мандрівні слова моїх циганій

пилом пурпуру у вогнянім оранжі

зупинився полк кульбаб і хат

білкою білила – оком сажі —

осінь з ходу наступа – мов хан —

се пора плодів – зима зітхань

й споглядання пагорбів – і втрата:

теплих днів і перснів – і трава

запахом зеленки – й зизувато

хтось мигне – а потім що жнива

і пожнив’я – пропищить мишва

на стерні – де ще зерно пшениці

з снів рослин – і з осені й зими —

випало у сни – і колісниці

миготять – змоловши запах тьми

і землі минуле – і з семи

семеро полків стають супроти

білих снів і білої ріки

– і яйце по порцеляні котять —

мандрівні слова – мої полки:

міхи зерен – пригорщі муки