Читать книгу Поет, океан і риба. Вибрані вірші - Василь Махно - Страница 50

в теплому хутрі нью-йорка – лисяча мордочка Сохо

місцева колонія чайок пильнує черговість припливів

і присутність пейзажів – які виникають з нічого

як мислі фламандський живопис – підкріплений пивом

сидіти при морі – в кав’ярні яку зачиняють на зиму

зимовий період найдовший – в те вірить чаїний оркестр

чи може він скиглить – чи може рибалка симон

розвішує сіті – смолить човни – і вічно йому на заваді: кудлатий пес

може отой рибалка і називається симон – чи може

ти його запитати забудеш – бо чайки сідають на пірс

їх паперова музика – і дерева рип – і надщерблений ножик

яким відчиняєш молюски – чистиш рибину – тупий

зима – це роман із продовженням – теплого хутра ворс

недбальство земного побуту – скоропис рядків

звід законів – читання яких стимулює чаїний хор

і тебе – роздивлятись довкруж що надто схоже на кін

твій щонайменший досвід що сплутує зиму з земним

досвідом відчувати тяглість від додавання припливів і літ

нічим тебе не потішить – і буде тільки одним

доданком – що випадково заплив у сіть

симона – чоловіка що пильнує кав’ярню – щодень на ногах

хлібець подробить для чайок – зиму кляне

він не читає віршів – тільки псалми – монах

чи просто любитель чайок – що зрештою теж мине