Читать книгу Поет, океан і риба. Вибрані вірші - Василь Махно - Страница 47

сніг прийде – мов лисиця у сні

білий сам і лисиця біла

– і риба в зерні —

– і зерно у дельфіні згоріло —

лис не сам – бо небесна вода

дном приклеєна – флейтою й звуком

– ну й сітей намотав —

самоти – слів із цукром

те що там написав – що рука

заховала від вітру – що може

дзьобом яструба повідмикав

– і замкнеш – і не зложиш

ні за яким порядком – й персти

й знаки кажуть: на цьому віку

все що можна в зерні принести

– на лисиці ріку —

а слова що лише з мішковин

сам: зерно й виноградар

– флейта хвилин —

– попіл саду —

чом частіше у дверях двійник

об’явившись – лукаво зникає?

– і вже меншає ліній – а в них

– більше таїн —

і пояснень нема – хто мете

попіл той – що чекає

– і який тебе вітер – у що покладе

– бо немає —