Читать книгу Поет, океан і риба. Вибрані вірші - Василь Махно - Страница 48

тутешній ландшафт – мов яструб – в сизій імлі; щоденник слів

укладений за абеткою мови; решта: приготування кави – запис витрат

споглядання пагорбів – і риб-летунів, що голкою часу зшивають дні —

постійне бажання мовчати – рибою смерті лежати на дні —

й колишня звичка палити дається взнаки, купуючи крам

шукаєш Gitane у крамниці заради пекучого диму – погладжування сиґарет

і промовляння до них як до віршів – мешканців дна – здмухнувши пил тютюну —

прилиплий в ровах долоні – сих полонянок – що ти зачиняєш в гарем —

пачки зім’ятої у кишені – зраджених нині тобою – ніхто уже не відбере

сих стриптизерок – наложниць – сих продажних дівчат – барокових ню

хлібом й вином частуєш пізніх приблуд – розмови чомусь на завершення не

потребуєш – знову плітки й обмови – що – врешті – як хліб на щодень

зерно зі швидкістю звука – існування твоє земне

продовжить рибою смерті – і світло колись проткне

м’яку тканину серця – обріже ланцюг паперовий – і те

що звичкою записувати слова – вірші назвеш – яким корабель гомер

влаштував одіссею – і дивлячись у вікно очікувати на кораблі

кілька ірландців дебелих – реготом – п’яним базіканням – здувають повітря саме

піну що виноградом звисає – тирсою свіжих дощок – good smell

додають – віддаючи пива вижовклі ріки – землі