Читать книгу Перехід до блакитного океану. Поза конкуренцією - Рене Моборн - Страница 20

«Ваш колір шляхетно-блакитний чи криваво-червоний?» Це назва простого, але змістовного питальника, який ми придумали років десять тому. Це питання ми ставимо управлінцям під час зустрічей, щоб зрозуміти, у якій ситуації вони перебувають. У цьому питальнику серед інших є питання про те, наскільки жорстока конкуренція, тиск на межу ринку та інтенсивність комерціалізації. Переважно люди відповідають, що вони діють у червоних океанах і мають звідти вибратись36.

Однак коли ми заглиблюємось у питання, то бачимо, що, навіть коли компанії свідомо збираються створити нові ринки, їхні зусилля спрямовані не стільки на те, щоб вийти з червоного океану, скільки на те, щоб далі інвестувати у наявні, переповнені ринки. Існує невідповідність між тим, чого організації прагнуть, і тим, що вони насправді роблять. Чому так? Крім знайомства з теперішнім ринком та щоденним тиском конкуренції, на наш погляд, відповідь зводиться до того, що люди думають про створення ринків і як його здійснюють.

З часів Шумпетера підприємців вважали основними двигунами інновацій, а отже, і створення ринків. Підприємці, прагнучи скористатись можливостями, застосувавши інтуїцію та винахідливість, ризикують та навчаються методом спроб і помилок. Але для того, щоб створення ринку могло стати частиною поточної стратегії організації, цей процес не може бути випадковим, авантюрним, таким, що здійснюється методом спроб і помилок. Він має бути надійним, щоб його можна було повторити. Без цього, хоч як сильно організаціям потрібно здійснити ходи зі створення ринків, вони будуть продовжувати ухилятися від правильних інвестицій.

Протягом років у цьому питанні було досягнуто певного прогресу37. Але нам досі потрібен процес створення ринків, побудований на конкретних інструментах ринкотворення, що системно прив’язують інновації до цінності для покупця та дають рекомендації з користування цими інструментами. Крім того, процес має визнавати страх людей перед новими ідеями й заохочувати людей розширити межі та подолати сили й звички, що тримають їх на місці. Коротше кажучи, процес має бути заснований на людяності, це зміцнює впевненість.

Як ви побачите, процес, якого можна навчити, людяний та систематичний, робить створення ринку доступним для кожного, не лише для творчих людей чи природжених підприємців. Цей процес дозволяє звичайним людям, як-от ми з вами, створювати ринки та робити надзвичайні речі. З ним Пол Мак-Алінді, диригент із класичною освітою, зміг створити новий вид оркестру, що надихав на мир та показав світу красу об’єднаного Іраку. Завдяки цьому процесу малайзійські керівники уряду та звичайні чиновники разом задумали новий спосіб розв’язання проблеми дрібних злочинців, що критично скоротив рівень рецидивізму, подарував ув’язненим другий шанс і водночас знизив видатки уряду.

Неважливо, у якій галузі ви працюєте і чи вважаєте себе підприємцем. Процес, який ми опишемо, відкриває в кожному з нас потенціал бачити те, що лежить за межами наявного, те, що може бути. Звичайно, успіх цих зусиль, як і всіх стратегічних ініціатив, незалежно від того, чи вони спрямовані на червоний або на блакитний океани, є врешті-решт грою ймовірностей. Однак сенс стратегії в тому, щоб збільшити ймовірність успіху, і це саме те, що робить процес блакитного океану.

Із цим розумінням ми готові зануритись у спосіб мислення стратега блакитного океану. Прийняти цей спосіб мислення є критично важливим для того, щоб ви правильно обрали напрямок руху до блакитного океану. У наступному розділі ми опишемо характерні риси цього типу мислення та пояснимо, чому ці риси мають значення, і ви зможете зрозуміти ментальні моделі, що стануть вам у пригоді під час руху до блакитного океану.