Читать книгу Перехід до блакитного океану. Поза конкуренцією - Рене Моборн - Страница 23
Частина перша
Досягнення блакитного океану
Розділ 3
Як мислить стратег блакитного океану
Енергія йде на те, на чому зосереджена ваша увага
ОглавлениеБез сумніву, ця історія надихає. Але про що ми дізнались? Чи можна було задумати Comic Relief, маючи світогляд червоного океану? Погляньмо на чотири групи питань. Поки будемо це робити, спитайте себе про власний спосіб мислення.
Перша група питань. Чи з’явилась би ідея Дня червоного носа, якби Comic Relief прийняла наявні практики в галузі благодійності й дозволила структурі британської благодійної галузі формувати свою стратегію? Чи більш імовірно, що вона ніколи б не ввійшла до галузі, бо конкуренція там сильна, попит низький, а витрати зростають? А ви? Що б ви зробили в такій ситуації?
Друга група питань. Якби Comic Relief узяла за зразок інші благодійні організації та спробувала б їх наслідувати і вдосконалювати їхні найкращі практики, яким би був імовірний результат? Чи була б стратегія іншою? Чи більш імовірно, що чим більше Comic Relief наслідувала зразок інших та випереджала конкурентів, тим більше її стратегія ставала схожою на стратегію конкурентів? Чи ваша організація також часто діє в подібний спосіб?
Третя група питань. Задоволення клієнта та розуміння його потреб є важливим. Більшість організацій регулярно досліджують рівень задоволення клієнтів. Але якби Comic Relief зосередилась на кращому обслуговуванні наявних заможних донорів, чи підказали б ці клієнти ідею попросити всіх – багатих і бідних – зробити щось веселе за гроші? Чи клієнти змусили б Comic Relief робити краще те, що галузь і так робила? Чи змушують вас ваші наявні споживачі фокусуватись на тому, що є, а не на тому, що може бути?
Четверта група питань. Наскільки змінилася б стратегія Comic Relief, якби організація прагнула до диференціації або низької вартості? Якби вона обрала стратегію диференціації, чи не призвело б це до того, що вона прикрасила б наявний у галузі підхід бантиками та кульками, незважаючи на те, від чого можна відмовитись чи що можна скоротити, щоб зменшити витрати? Якби організація звернулась до стратегії низької вартості, то чи не скоротила б вона вже наявні фактори конкуренції, не створивши нічого нового, що дозволило б виділитися? А ви? Ви дієте на основі припущення, що для того, аби досягти диференціації, маєте витратити більше, а щоб виграти за рахунок низьких витрат, маєте поступитись в особливій цінності, яку можете запропонувати?