Читать книгу Переконання: революційний метод впливу на людей - Роберт Б. Чалдині - Страница 10

Про це мало хто знає, але я захоплююся хіромантією. Принаймні захоплювався раніше. Замолоду я навчився ворожити по руці, щоб «розтоплювати кригу» на вечірках. Зрештою, я покинув цю справу, бо варто було мені почати ворожити, як формувалася черга з охочих, перекриваючи мені доступ до змістовних розмов і буфету.

Однак за ці кілька років я дізнався одну важливу річ про хіромантичну інформацію, яку я надавав: вона майже завжди була правильна. Мої партнери по ворожінню – здебільшого незнайомці – були вражені точністю, з якою я описував їхні риси. «Усе правильно! – казали вони. – Як ти міг це побачити?» Я навчився ухилятися від пояснень за допомогою вдаваної усмішки знавця, адже, якщо чесно, і сам був уражений.

Зараз мене це не дивує. Можливі два загальні пояснення, чому мої здогадки часто були правильні. Перше з них пов’язане з паранормальними механізмами, які повністю освоїти може лише невелика група людей; друге ґрунтується на цілком нормальних процесах, доступних будь-кому. Одна лінія думки – гра слів випадкова, чесно – припускає зв’язок між лініями руки людини та її характером, минулим і майбутнім. Схожі пояснення часто пропонують прихильники різноманітних паранормальних систем. Окрім фізичних аспектів руки, ці системи можуть базуватися на будь-чому: розташуванні зірок, аурах тіла або опуклостях черепа.

Звичайно, ці відмінності важливі для тих, хто проголошує, наприклад, кращу прогнозувальну здатність опуклостей, ніж аур. Однак розбіжності у ввідних даних неважливі. Щоразу нас запевняють, що фахівець може дізнатися про наш характер, минуле й перспективи на основі певної інформації з системи. Я сумніваюся, що мої досягнення в хіромантії можна пояснити за допомогою паранормальних явищ. Щоразу, коли ці системи піддають ретельному вивченню, вони зазнають фіаско[7].

Надприродна в’їдливість. Як я дізнався за час практикування хіромантії, іноді паранормальні методи бувають надзвичайно точними

© 2013 Bizarro Comics. Поширено King Features Syndicate, Inc.

Коли я розшифровував лінії на руках, то помітив беззаперечні ознаки помилковості характеристик, отриманих за допомогою паранормальних методів. Мене зацікавили мої успіхи в хіромантії, і тому я вирішив перевірити деякі елементи цієї системи: наприклад, іноді я читав лінію серця так, наче це була лінія розуму. Жодні зміни в чітко окреслених практиках не впливали на мої успіхи. Зокрема, незалежно від того, дотримувався я належної процедури виявлення «таємної зони сумніву» в моїх піддослідних чи ні, вони зазвичай на це винувато кивали головою.

Одного разу я почувався непевно на вечірці, на якій майже нікого не знав. Оскільки спілкування з незнайомцями – одна з моїх таємних зон сумніву, я почав ворожити по руках, щоб уписатися в товариство. Я навіть двічі ворожив власникові будинку: на початку вечірки й трохи пізніше, коли він повернувся після кількох випитих склянок і захотів дізнатися більше. Під час першого ворожіння я відігнув його великий палець і сказав: «Знаєш, я можу сказати, що ти дуже впертий чоловік». Під час другого ворожіння, відігнувши його великий палець, я сказав: «Знаєш, я можу сказати, що ти дуже гнучкий чоловік». Після обох цих протилежних описів він на мить замислювався і погоджувався, що мої слова цілком відповідають дійсності.

Що ж відбувалося? Як мої тлумачення могли здаватися точними незалежно від того, що (у межах розумного) я описував? Критики паранормального пропонують стандартне пояснення: хіроманти, астрологи або френологи (люди, які вивчають опуклості черепа) описують настільки поширені характеристики – наприклад, упертість і гнучкість, – що майже кожен може виявити їх у собі. Без сумніву, ця думка слушна, але вона не повністю пояснює загадку. Якщо людям настільки легко помітити за собою схильність до впертості та гнучкості, то чи не мають ці протилежності врівноважувати одна одну після нетривалих роздумів? Коли я назвав власника будинку впертим чоловіком, чому він не заперечив мені тоді, усвідомлюючи свою гнучкість? Чому він помітив наявність лише тієї риси, яку я озвучив, у той момент, коли я її озвучив?