Читать книгу Сталіна не було - Борис Херсонский - Страница 1

Що було нещодавно? Сталіна не було.

Й Леніна не було. Минуле прозоре, як скло.

Але не побачиш нічого, як не дивись у вікно,

Вікно – не пляшка, і де ж у просторі дно?

Де ти, штучний спутниче, не памятаю рис

твого обличчя, лиш гавкіт собаки сумний.

Й чому я ношу слов’янське ім’я Борис,

а не юдейске Берка? Хто я взагалі такий?

І народився я не в Одесі, а в Чернівцях,

і як цю провину вибачить мені городянин?

Минулий рік – що в домовину цвях.

Треба їхати звідсі, не чекаючи дня уродин.